Псалмів 2

2
1Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту?
2Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа.
(Музична пауза).
3Розбиймо їхні кайдани і скиньмо із себе їхнє ярмо.
4Той, Хто живе на небі, висміє їх, Господь поглузує з них.
5Тоді заговорить до них у Своєму гніві й у люті Своїй приведе їх у замішання.
6Я був поставлений Ним царем над Сіоном — Його святою горою,
7щоби сповіщати Господні накази. Господь сказав мені: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
8Попроси в Мене — і дам Тобі народи у твою спадщину, — володіння Твоє до кінців землі.
9Ти їх пастимеш залізним жезлом, розіб’єш їх, як глиняний посуд.
10Тож тепер, царі, зрозумійте, навчіться всі ви, які судите землю.
11Служіть Господу зі страхом і радійте з Ним в трепеті.
12Прийміть повчання, щоб Господь не розгнівався, і ви не щезли з дороги правди, коли зненацька спалахне Його гнів. Блаженні всі ті, хто на Нього надіється.

Поточний вибір:

Псалмів 2: УТТ

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть