Псалмів 30
30
1На закінчення. Псалом Давида. Захоплення.
2Господи, я покладаю надію на Тебе, тож хай не буду засоромлений навіки. Спаси мене у Своїй праведності й визволи мене.
3Прихили до мене Своє вухо, поспіши спасти мене. Будь для мене Богом-оборонцем, місцем притулку, щоби спасти мене.
4Бо Ти — моя сила і моє пристановище, тож задля Свого Імені Ти поведеш мене й опікуватимешся мною.
5Ти виведеш мене із цієї пастки, яку мені наставили, бо Ти є моїм захисником.
6У Твої руки передам свій дух. Ти викупив мене, Господи, Боже правди.
7Ти незлюбив тих, які даремно плекають марноту. Я ж надію покладаю на Господа.
8Я буду радіти й веселитися Твоєю милістю, бо Ти побачив моє приниження і визволив із недолі душу мою;
9Ти не замкнув мене в руках ворога, а поставив мої ноги на просторому місці.
10Помилуй мене, Господи, бо страждаю. Стривожилися з журби мої очі, моя душа і нутро моє.
11Моє життя проминуло в стражданнях, а мої роки — у стогонах. У біді пропала моя сила, а мої кості стали дрижати.
12Для всіх моїх ворогів я став посміховищем, особливо для моїх сусідів, і страховищем для моїх знайомих: вони, коли бачили мене надворі, втікали від мене геть.
13Мене забули, наче померлого, викинули із серця; я став, як розбитий глечик,
14бо я чув наклепи багатьох, які живуть навколо. Коли вони зібралися разом проти мене, зробили змову, щоб узяти мою душу.
15Я ж на Тебе, Господи, покладаю надію. Я сказав: Ти — Бог мій.
16У Твоїх руках моя доля. Спаси мене від руки моїх ворогів, від моїх гонителів.
17Засяй світлом Свого обличчя на Твого раба, спаси мене у Своєму милосерді.
18Господи, хай не буду я засоромлений, адже я волав до Тебе. А безбожні хай засоромляться — хай будуть зведені в ад.
19Хай заніміють обманливі уста, які в погорді й зневазі говорять проти праведного беззаконне.
20Яка безмірно велика Твоя доброта, Господи, котру Ти заховав для тих, які Тебе бояться, котру Ти перед людськими синами виявив тим, хто на Тебе надіється!
21Ти будеш оберігати їх у потаємному місці Своєї присутності від людської гризні, Ти захистиш їх у наметі від нарікань язиків.
22Благословенний Господь, бо виявив до мене Свою дивовижну милість в оточеному місті.
23Тож у своєму подиві я сказав: Я вже відкинений від присутності Твоїх очей, але Ти прислухався до голосу мого благання, коли я закликав до Тебе.
24Любіть Господа, усі Його праведні, бо Господь шукає правду, а пихатим віддає з надлишком.
25Тож усі ви, які надієтеся на Господа, будьте мужні, і нехай загартовується ваше серце!
Поточний вибір:
Псалмів 30: УТТ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)
Псалмів 30
30
1На закінчення. Псалом Давида. Захоплення.
2Господи, я покладаю надію на Тебе, тож хай не буду засоромлений навіки. Спаси мене у Своїй праведності й визволи мене.
3Прихили до мене Своє вухо, поспіши спасти мене. Будь для мене Богом-оборонцем, місцем притулку, щоби спасти мене.
4Бо Ти — моя сила і моє пристановище, тож задля Свого Імені Ти поведеш мене й опікуватимешся мною.
5Ти виведеш мене із цієї пастки, яку мені наставили, бо Ти є моїм захисником.
6У Твої руки передам свій дух. Ти викупив мене, Господи, Боже правди.
7Ти незлюбив тих, які даремно плекають марноту. Я ж надію покладаю на Господа.
8Я буду радіти й веселитися Твоєю милістю, бо Ти побачив моє приниження і визволив із недолі душу мою;
9Ти не замкнув мене в руках ворога, а поставив мої ноги на просторому місці.
10Помилуй мене, Господи, бо страждаю. Стривожилися з журби мої очі, моя душа і нутро моє.
11Моє життя проминуло в стражданнях, а мої роки — у стогонах. У біді пропала моя сила, а мої кості стали дрижати.
12Для всіх моїх ворогів я став посміховищем, особливо для моїх сусідів, і страховищем для моїх знайомих: вони, коли бачили мене надворі, втікали від мене геть.
13Мене забули, наче померлого, викинули із серця; я став, як розбитий глечик,
14бо я чув наклепи багатьох, які живуть навколо. Коли вони зібралися разом проти мене, зробили змову, щоб узяти мою душу.
15Я ж на Тебе, Господи, покладаю надію. Я сказав: Ти — Бог мій.
16У Твоїх руках моя доля. Спаси мене від руки моїх ворогів, від моїх гонителів.
17Засяй світлом Свого обличчя на Твого раба, спаси мене у Своєму милосерді.
18Господи, хай не буду я засоромлений, адже я волав до Тебе. А безбожні хай засоромляться — хай будуть зведені в ад.
19Хай заніміють обманливі уста, які в погорді й зневазі говорять проти праведного беззаконне.
20Яка безмірно велика Твоя доброта, Господи, котру Ти заховав для тих, які Тебе бояться, котру Ти перед людськими синами виявив тим, хто на Тебе надіється!
21Ти будеш оберігати їх у потаємному місці Своєї присутності від людської гризні, Ти захистиш їх у наметі від нарікань язиків.
22Благословенний Господь, бо виявив до мене Свою дивовижну милість в оточеному місті.
23Тож у своєму подиві я сказав: Я вже відкинений від присутності Твоїх очей, але Ти прислухався до голосу мого благання, коли я закликав до Тебе.
24Любіть Господа, усі Його праведні, бо Господь шукає правду, а пихатим віддає з надлишком.
25Тож усі ви, які надієтеся на Господа, будьте мужні, і нехай загартовується ваше серце!
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)