Після цього я глянув, і ось — на небі двері відчинені, і перший голос, який я почув, — наче звук сурми, заговорив зі мною і сказав: Підіймися сюди, і Я покажу тобі те, що має статися після цього!
І одразу я був у дусі. І ось, на небі стояв престол, і Той, Хто сидів на престолі.
Той, Хто сидів, з вигляду був подібний до каменя яшми й сердоліку, а райдуга довкола престолу була подібна до смарагдової.
А навколо престолу було двадцять чотири престоли, і на престолах — двадцять чотири старці, які сиділи й були зодягнені в білий одяг, і мали на своїх головах золоті вінці.
І від престолу виходять блискавки, і шуми, і громи. Сім же світильників, що горять перед престолом, — то сім Божих духів.
А перед престолом — наче скляне море, подібне до кришталю. Серед престолу й довкола престолу — чотири істоти, повні очей спереду і ззаду.
Перша жива істота була подібна до лева, друга істота — подібна до теляти, третя істота мала таке обличчя, як у людини, а четверта істота — подібна до орла в польоті.
І чотири істоти, кожна з яких має по шість крил, довкола і всередині повні очей, не мають спочинку ні вдень, ні вночі, говорячи: Святий, святий, святий Господь Бог, Вседержитель, Який був, Який є і Який приходить!
І як тільки живі істоти віддадуть славу, честь і подяку Тому, Хто сидить на престолі, Який живе віки віків, —
двадцять чотири старці падають перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки віків, і кладуть свої вінці перед престолом, кажучи:
Достойний Ти, Господи і Боже наш, прийняти славу, честь і силу, адже Ти створив усе, і завдяки Твоїй волі все постало і було створене!