То що скажемо? Будемо залишатися в гріху, аби множилася благодать?
Зовсім ні! Ми, що померли для гріха, як далі будемо жити в ньому?
Чи ви не знаєте, що ті з нас, які хрестилися в Ісуса Христа, хрестилися в Його смерть?
Тож ми поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб так, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми почали би ходити в оновленні життя.
Бо якщо ми з’єдналися з Ним подобою Його смерті, то з’єднаємося з Ним і подобою воскресіння.
Знаємо, що стара наша людина розп’ята разом з Ним, щоби гріховне тіло позбавити влади, щоб ми більше не служили гріхові,
бо хто помер, той оправданий від гріха.
Якщо ми померли з Христом, то віримо, що й будемо жити з Ним,
знаючи, що Христос, уставши з мертвих, більше не вмирає — смерть над Ним більше не панує.
Бо як Він помер, то тільки один раз помер для гріха, а як живе, то для Бога живе.
Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха і живими для Бога в [нашому Господі] Ісусі Христі.
Хай же гріх не панує у вашому смертному тілі, щоб не підкорятися його пожаданням;
не давайте ваших членів гріхові як знаряддя неправедності, але, як ожилі з мертвих, віддавайте себе Богові, а ваші члени віддавайте Богові як знаряддя праведності.
Тож хай гріх не панує над вами, бо ви не під Законом, а під благодаттю.