Дiї 23
23
1І вп’явся очима Павло на той синедріон і промовив: Мужі-браття, я аж по сьогоднішній день жив для Бога всім добрим сумлінням!
2Але первосвященик Ананій звелів тим, що стояли при ньому, щоб били його по устах. 3Тоді промовив до нього Павло: Тебе битиме Бог, ти стіно побілена... Ти ж сидиш, щоб судити мене за Законом, наказуєш бити мене проти Закону? 4А присутні сказали: То ти Божому первосвященикові лихословиш? 5І промовив Павло: Не знав я, брати, що то первосвященик. Бо написано: На начальника люду твого не лихослов. 6І Павло, спостерігши, що частина одна саддукеї, а друга фарисеї, покликнув у синедріоні: Мужі-браття, я фарисей, і син фарисея. За надію на воскресення мертвих мене судять!
7Якже він це промовив, колотнеча постала поміж саддукеями та фарисеями, і розділилась юрба. 8Саддукеї бо твердять, що немає воскресення, ані Ангола, ані духа, фарисеї ж оце визнають. 9І галас великий зчинився. А деякі книжники, із фарисейської групи, уставши, почали сперечатися, кажучи: У чоловікові цьому ми жадного лиха не знаходимо! А коли промовляв Дух до нього, чи Ангол, не противмося Богові. 10А коли колотнеча велика зчинилась, то тисяцький, боячись, щоб Павла не роздерли, звелів воякам увійти та забрати його з-поміж них, і відвести в фортецю. 11А наступної ночі став Господь перед ним і промовив: Будь бадьорий! Бо як в Єрусалимі про Мене ти свідчив, так треба тобі свідкувати й у Римі! 12А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву склали, говорячи, що ні їсти, ні пити не будуть, аж доки Павла не заб’ють!
13А тих, що закляття таке поклали, було більш сорока. 14І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб’ємо Павла! 15Отож разом із синедріоном передайте тисяцькому, щоб до вас він привів його, ніби хочете ви докладніш розізнати про нього. А ми, перше ніж він наблизиться, готові забити його... 16Як зачув же сестрінець Павлів про цю змову, то прибув, і ввійшов у фортецю, і Павла завідомив. 17Павло ж зараз покликав одного з сотників, та й сказав: Цього юнака запровадь до тисяцького, бо він має йому щось сказати. 18Той же взяв його, та й запровадив до тисяцького та сказав: Павло в’язень покликав мене, і просив запровадити до тебе цього юнака, що має тобі щось сказати. 19І взяв тисяцький того за руку, і набік відвів і спитав: Що ти маєш звістити мені? 20А той розповів: Змову склали юдеї, просити тебе, щоб ти взавтра до синедріону Павла припровадив, ніби хочуть вони докладніш розпізнати про нього. 21Отож, не послухайся їх, бо чигає на нього їх більш сорока чоловіка, що клятву склали ні їсти, ні пити, аж доки його не заб’ють... І тепер он готові вони, і чекають твого приречення. 22Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши йому не розповідати ані одному, що мені ти це виявив. 23І він закликав котрихсь двох із сотників, і наказа: Пришикуйте на третю годину вночі дві сотні вояків, щоб іти до Кесарії, і кіннотчиків сімдесят, та дві сотні стрільців. 24Приготуйте також в’ючаків і Павла посадіть, і здоровим його проведіть до намісника Фелікса. 25І листа написав він такого ось змісту: 26Клавдій Лісій намісникові вседостойному Феліксові поздоровлення! 27Цього мужа, що його юдеї схопили були та хотіли забити, урятувава я, із вояками прийшовши, довідавшися, що він римлянин. 28І хотів я довідатися про причину, що за неї його оскаржали, та й привів був його до їхнього синедріону. 29Я знайшов, що його винуватять у спірних речах їхнього Закону, і що провини не має він жадної, вартої смерти або ланцюгів. 30Як донесли ж мені про ту змову, що юдеї вчинили на мужа цього, я зараз до тебе його відіслав, наказавши також позивальникам, щоб перед тобою сказали, що мають на нього. Будь здоровий! 31Отож вояки, як наказано їм, забрали Павла, і вночі попровадили в Антипатриду. 32А другого дня, полишивши кіннотчиків, щоб ішли з ним, у фортецю вони повернулись. 33А ті прибули в Кесарію, і, листа передавши намісникові, поставили також Павла перед ним. 34Намісник листа прочитав і спитав, із якого він краю. А довідавшись, що з Кілікії, промовив: 35Я тебе переслухаю, як прийдуть і твої позивальники. І звелів стерегти його в Іродовому преторії.
Поточний вибір:
Дiї 23: UBIO
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962
Дiї 23
23
1І вп’явся очима Павло на той синедріон і промовив: Мужі-браття, я аж по сьогоднішній день жив для Бога всім добрим сумлінням!
2Але первосвященик Ананій звелів тим, що стояли при ньому, щоб били його по устах. 3Тоді промовив до нього Павло: Тебе битиме Бог, ти стіно побілена... Ти ж сидиш, щоб судити мене за Законом, наказуєш бити мене проти Закону? 4А присутні сказали: То ти Божому первосвященикові лихословиш? 5І промовив Павло: Не знав я, брати, що то первосвященик. Бо написано: На начальника люду твого не лихослов. 6І Павло, спостерігши, що частина одна саддукеї, а друга фарисеї, покликнув у синедріоні: Мужі-браття, я фарисей, і син фарисея. За надію на воскресення мертвих мене судять!
7Якже він це промовив, колотнеча постала поміж саддукеями та фарисеями, і розділилась юрба. 8Саддукеї бо твердять, що немає воскресення, ані Ангола, ані духа, фарисеї ж оце визнають. 9І галас великий зчинився. А деякі книжники, із фарисейської групи, уставши, почали сперечатися, кажучи: У чоловікові цьому ми жадного лиха не знаходимо! А коли промовляв Дух до нього, чи Ангол, не противмося Богові. 10А коли колотнеча велика зчинилась, то тисяцький, боячись, щоб Павла не роздерли, звелів воякам увійти та забрати його з-поміж них, і відвести в фортецю. 11А наступної ночі став Господь перед ним і промовив: Будь бадьорий! Бо як в Єрусалимі про Мене ти свідчив, так треба тобі свідкувати й у Римі! 12А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву склали, говорячи, що ні їсти, ні пити не будуть, аж доки Павла не заб’ють!
13А тих, що закляття таке поклали, було більш сорока. 14І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб’ємо Павла! 15Отож разом із синедріоном передайте тисяцькому, щоб до вас він привів його, ніби хочете ви докладніш розізнати про нього. А ми, перше ніж він наблизиться, готові забити його... 16Як зачув же сестрінець Павлів про цю змову, то прибув, і ввійшов у фортецю, і Павла завідомив. 17Павло ж зараз покликав одного з сотників, та й сказав: Цього юнака запровадь до тисяцького, бо він має йому щось сказати. 18Той же взяв його, та й запровадив до тисяцького та сказав: Павло в’язень покликав мене, і просив запровадити до тебе цього юнака, що має тобі щось сказати. 19І взяв тисяцький того за руку, і набік відвів і спитав: Що ти маєш звістити мені? 20А той розповів: Змову склали юдеї, просити тебе, щоб ти взавтра до синедріону Павла припровадив, ніби хочуть вони докладніш розпізнати про нього. 21Отож, не послухайся їх, бо чигає на нього їх більш сорока чоловіка, що клятву склали ні їсти, ні пити, аж доки його не заб’ють... І тепер он готові вони, і чекають твого приречення. 22Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши йому не розповідати ані одному, що мені ти це виявив. 23І він закликав котрихсь двох із сотників, і наказа: Пришикуйте на третю годину вночі дві сотні вояків, щоб іти до Кесарії, і кіннотчиків сімдесят, та дві сотні стрільців. 24Приготуйте також в’ючаків і Павла посадіть, і здоровим його проведіть до намісника Фелікса. 25І листа написав він такого ось змісту: 26Клавдій Лісій намісникові вседостойному Феліксові поздоровлення! 27Цього мужа, що його юдеї схопили були та хотіли забити, урятувава я, із вояками прийшовши, довідавшися, що він римлянин. 28І хотів я довідатися про причину, що за неї його оскаржали, та й привів був його до їхнього синедріону. 29Я знайшов, що його винуватять у спірних речах їхнього Закону, і що провини не має він жадної, вартої смерти або ланцюгів. 30Як донесли ж мені про ту змову, що юдеї вчинили на мужа цього, я зараз до тебе його відіслав, наказавши також позивальникам, щоб перед тобою сказали, що мають на нього. Будь здоровий! 31Отож вояки, як наказано їм, забрали Павла, і вночі попровадили в Антипатриду. 32А другого дня, полишивши кіннотчиків, щоб ішли з ним, у фортецю вони повернулись. 33А ті прибули в Кесарію, і, листа передавши намісникові, поставили також Павла перед ним. 34Намісник листа прочитав і спитав, із якого він краю. А довідавшись, що з Кілікії, промовив: 35Я тебе переслухаю, як прийдуть і твої позивальники. І звелів стерегти його в Іродовому преторії.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962