Буття 21
21
1А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
2І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог. 3І назвав Авраам ім’я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак. 4І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому. 5А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його. 6І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене. 7І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його. 8І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака. 9І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
10І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком. 11Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його. 12І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. 13І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння. 14І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
15І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. 16І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. 17І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там. 18Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його. 19І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця. 20І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник. 21І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю. 22І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!
23А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш. 24І сказав Авраам: Я присягаю! 25І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби. 26І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні. 27І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову. 28І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно. 29І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно? 30А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю. 31Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони. 32І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського. 33А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім’я Господа, Бога Вічного.
34І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.
Поточний вибір:
Буття 21: UBIO
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962