Вiд Матвiя 19
19
1І сталось, як Ісус закінчив ці слова, то Він вирушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на той бік Йордану.
2А за Ним ішла безліч народу, і Він уздоровив їх тут. 3І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої?
4А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою? 5І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом, 6тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує! 7Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати? 8Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було. 9А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб. 10Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись. 11А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано. 12Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить. 13Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.
14Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким. 15І Він руки на них поклав, та й пішов звідтіля. 16І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?
17Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді. 18Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво. 19Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе. 20Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені? 21Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною. 22Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав. 23Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.
24Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти! 25Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися? 26А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові. 27Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це? 28А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих. 29І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя. 30І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими.
Поточний вибір:
Вiд Матвiя 19: UBIO
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962