Вiд Матвiя 25
25
1Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
2П’ять же з них нерозумні були, а п’ять мудрі. 3Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи. 4А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями. 5А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули. 6А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч! 7Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували. 8Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть. 9Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі. 10І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були. 11А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам! 12Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас! 13Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський! 14Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15І одному він дав п’ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов. 16А той, що взяв п’ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п’ять інших талантів. 17Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув. 18А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого. 19По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. 20І прийшов той, що взяв п’ять талантів, приніс іще п’ять талантів і сказав: Пане мій, п’ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п’ять талантів. 21Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! 22Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я. 23Сказав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! 24Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. 25І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє... 26І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? 27Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє. 28Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має. 29Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. 30А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів! 31Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. 33І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч. 34Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. 35Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. 36Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був і прийшли ви до Мене. 37Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? 38Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? 39Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в’язниці і до Тебе прийшли? 40Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. 41Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. 42Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, 43мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в’язниці і Мене не відвідали ви. 44Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в’язниці і не послужили Тобі? 45Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили! 46І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.
Поточний вибір:
Вiд Матвiя 25: UBIO
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962
Вiд Матвiя 25
25
1Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
2П’ять же з них нерозумні були, а п’ять мудрі. 3Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи. 4А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями. 5А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули. 6А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч! 7Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували. 8Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть. 9Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі. 10І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були. 11А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам! 12Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас! 13Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський! 14Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15І одному він дав п’ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов. 16А той, що взяв п’ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п’ять інших талантів. 17Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув. 18А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого. 19По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. 20І прийшов той, що взяв п’ять талантів, приніс іще п’ять талантів і сказав: Пане мій, п’ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п’ять талантів. 21Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! 22Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я. 23Сказав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! 24Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. 25І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє... 26І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? 27Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє. 28Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має. 29Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. 30А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів! 31Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. 33І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч. 34Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. 35Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. 36Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був і прийшли ви до Мене. 37Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? 38Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? 39Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в’язниці і до Тебе прийшли? 40Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. 41Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. 42Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, 43мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в’язниці і Мене не відвідали ви. 44Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в’язниці і не послужили Тобі? 45Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили! 46І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962