Вiд Марка 13
13
1І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі!
2Ісус же до нього сказав: Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується! 3Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій: 4Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має? 5Ісус же почав промовляти до них: Стережіться, щоб вас хто не звів.
6Бо багато-хто прийдуть в Ім’я Моє, кажучи: Це Я. І зведуть багатьох. 7І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець. 8Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних. 9Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм. 10Але перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана. 11Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий. 12І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть навпроти батьків, і їм смерть заподіють. 13І за Ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений! 14Коли ж ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав пророк Даниїл, що вона залягла, де не слід, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
15І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого. 16І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою. 17Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, у ті дні! 18Моліться ж, щоб не трапилося це зимою! 19Будуть бо ті дні такою скорботою, що її не було з первопочину світу, що його Бог створив, аж досі, і не буде. 20І коли б Господь не вкоротив був тих днів, не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні. 21Тоді ж, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут, Ото там, не йміть віри. 22Бо повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити ознаки та чуда, щоб спокусити, як можна, і вибраних. 23Але ви стережіться! Я сказав вам усе наперед. 24Але за тих днів, по скорботі отій, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла,
25і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні порушаться... 26І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із великою потугою й славою. 27І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від краю землі до край-неба. 28Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
29Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, під дверима. 30Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться! 31Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої! 32Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син, тільки Отець. 33Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане! 34Як той чоловік, що від’їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати. 35Тож пильнуйте, не знаєте бо, коли прийде пан дому: увечорі, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи ранком. 36Щоб вас не застав, що спите, коли вернеться він несподівано. 37А що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!
Поточний вибір:
Вiд Марка 13: UBIO
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962
Вiд Марка 13
13
1І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі!
2Ісус же до нього сказав: Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується! 3Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій: 4Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має? 5Ісус же почав промовляти до них: Стережіться, щоб вас хто не звів.
6Бо багато-хто прийдуть в Ім’я Моє, кажучи: Це Я. І зведуть багатьох. 7І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець. 8Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних. 9Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм. 10Але перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана. 11Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий. 12І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть навпроти батьків, і їм смерть заподіють. 13І за Ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений! 14Коли ж ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав пророк Даниїл, що вона залягла, де не слід, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
15І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого. 16І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою. 17Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, у ті дні! 18Моліться ж, щоб не трапилося це зимою! 19Будуть бо ті дні такою скорботою, що її не було з первопочину світу, що його Бог створив, аж досі, і не буде. 20І коли б Господь не вкоротив був тих днів, не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні. 21Тоді ж, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут, Ото там, не йміть віри. 22Бо повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити ознаки та чуда, щоб спокусити, як можна, і вибраних. 23Але ви стережіться! Я сказав вам усе наперед. 24Але за тих днів, по скорботі отій, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла,
25і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні порушаться... 26І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із великою потугою й славою. 27І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від краю землі до край-неба. 28Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
29Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, під дверима. 30Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться! 31Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої! 32Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син, тільки Отець. 33Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане! 34Як той чоловік, що від’їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати. 35Тож пильнуйте, не знаєте бо, коли прийде пан дому: увечорі, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи ранком. 36Щоб вас не застав, що спите, коли вернеться він несподівано. 37А що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962