Псалми 37:1-22

Псалми 37:1-22 UBIO

Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді, бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене... Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх, бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої, смердять та гниють мої рани з глупоти моєї... Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний, бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця... Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого... Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе. Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною... Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль... Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе! А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває... І я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має, бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій! Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя! Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя, бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я! А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги... Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром... Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене