Дії 2:14-47

Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє. Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня. А єсть се, що промовив пророк Йоіл: І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся; і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть. І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву. Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний. І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся. Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте, Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили. Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї. Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся. Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї. Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння. Обявив єси менї дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм. Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня. Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тїлу підійме Христа сидїти на престолї його, предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тїло не видїло зотлїння. Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки. Правицею ж Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте. Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх. Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли. Почувши ж се, помякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати? Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа. Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всїх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш. І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла. Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три. Пробували ж у науцї апостолській, і в общинї, і в ламанню хлїба, і в молитвах. Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів. І всї віруючі були вкупі, і все було в них спільне; і продавали маєтки та достатки, і дїлили їх на всїх, як кому було треба. І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радостї і простотї серця, хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня.