Дії 5:1-11

Один же чоловік, на ймя Ананїя, з Сафирою, жінкою своєю, продав маєток, та й приховав з цїни, за довідом жінки своєї, та, принїсши якусь частину, положив у ногах у апостолів. Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з цїни за землю? Хиба, що ти мав, не твоє воно було? й продане, не в твоїй властї було? На що положив єси в твоєму серцї дїло таке? Ти обманив не людей, а Бога. Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обняв страх великий усїх, що чули се. Уставши молодцї, взяли його і винїсши поховали. І сталось, годин через три після сього ввійшла й жінка його, не знаючи, що стало ся. Озвав ся ж до неї Петр: Скажи менї, чи за стільки віддали землю? Вона ж каже: Так, за стільки. Петр же рече до неї: Як се, що змовились ви спокусити Духа Господнього? Ось коло дверей ноги тих, що поховали чоловіка твого; то й тебе винесуть. Упала ж зараз у ноги йому, та й зітхнула духа. І ввійшовши молодцї, знайшли її мертву, й винїсши, поховали коло чоловіка її. І обняв страх великий усю церкву і всїх, що чули про се.