Екклезiяст 10
10
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю. 2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного - у лївий бік. 3Якою б дорогою нї йшов дурний, - нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний. 4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини. 5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се - наче облуд у володаря: 6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу. 7Бачив я рабів - їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби. 8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина. 9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність. 10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, - треба напружовати сили; розум знає тому зарадити. 11Укушеннє гадини без замови - те саме, що злий язик. 12Слово з уст мудрого - пожиток, а уста дурного гублять його самого: 13Перші слова з уст його - дурощі, а конець бесїди з уст його - безглузддє. 14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него? 15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто. 16Горе тобі, земле, як твій царь - хлопець, а князї твої їдять від ранку! 17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись. 18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату. 19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає. 20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
Поточний вибір:
Екклезiяст 10: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Екклезiяст 10
10
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю. 2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного - у лївий бік. 3Якою б дорогою нї йшов дурний, - нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний. 4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини. 5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се - наче облуд у володаря: 6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу. 7Бачив я рабів - їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби. 8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина. 9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність. 10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, - треба напружовати сили; розум знає тому зарадити. 11Укушеннє гадини без замови - те саме, що злий язик. 12Слово з уст мудрого - пожиток, а уста дурного гублять його самого: 13Перші слова з уст його - дурощі, а конець бесїди з уст його - безглузддє. 14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него? 15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто. 16Горе тобі, земле, як твій царь - хлопець, а князї твої їдять від ранку! 17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись. 18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату. 19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає. 20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть