Біймо ся ж оце, щоб, коли зоста- єть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись. Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповідї, не зєднавшись з вірою тих, що слухали Його. Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гнїві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання сьвіту скінчені. Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх." І в сьому (місцї) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій." Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух; то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давидї, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших." Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того. Оце ж оставлено ще суботованнє людям божим. Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог. Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство. Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця. І нема творива невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.
Біблія
Біблія для діточок
