Осiя 11
11
1Мов досьвітня зоря, минеться царство Ізраїля! - Коли ж Ізраїль був ще малолїтком, я полюбив його, і з Египту покликав його - сина мого. 2Та їх кликали, а вони одвертались від мене: приносили жертву Баалам і кадили перед ідолами. 3Я самий вчив Ефраїма ходити, носив його на руках моїх, та вони на тім не розумілись, що я гоїв їх рани. 4Поворозами людяними, поворозами любови, притягав я їх до себе; здоймив ярмо з шиї в них, запопадливо піддавав їм поживу. 5Тепер він не вернеться в Египет, але Ассур царем його буде, за те, що не хотїли навернутись. 6І впаде меч на міста їх, потре засови їх і пожере їх за їх задуми. 7Народ мій здеревів у відпадї од мене, й хоч йому про високе говорять, він не підносить у гору свого духа. 8Що менї чинити з тобою, Ефраїме? Як менї віддавати тебе на поталу, Ізраїлю? Чи зроблю з тобою те, що з Адамою, чи вчиню тобі те саме, що Севоїмові? Обернулось бо в менї серце моє, зворушився жаль мій. 9Не вчиню того, до чого палаючий гнїв мене пориває, не викореню Ефраїма, бо я Бог, а не людина; я бо посеред тебе, я - сьвятий; я не вломлюся ворогом у місто. 10(колись) Пійдуть усї слїдом за Господом. Як лев, видасть він із себе голос; дасть голос свій почути, - й ворохнуться дїти з заходу. 11Прилинуть із Египту, як птаство, як голуби з краю Ассирийського, й поселю їх у домівках їх, говорить Господь. 12(та поки що) Обгорнув мене Ефраїм ложею, дім Ізраїля - зрадою; Юда держався ще найбільше Бога, й був вірним із сьвятими (слугами).
Поточний вибір:
Осiя 11: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Осiя 11
11
1Мов досьвітня зоря, минеться царство Ізраїля! - Коли ж Ізраїль був ще малолїтком, я полюбив його, і з Египту покликав його - сина мого. 2Та їх кликали, а вони одвертались від мене: приносили жертву Баалам і кадили перед ідолами. 3Я самий вчив Ефраїма ходити, носив його на руках моїх, та вони на тім не розумілись, що я гоїв їх рани. 4Поворозами людяними, поворозами любови, притягав я їх до себе; здоймив ярмо з шиї в них, запопадливо піддавав їм поживу. 5Тепер він не вернеться в Египет, але Ассур царем його буде, за те, що не хотїли навернутись. 6І впаде меч на міста їх, потре засови їх і пожере їх за їх задуми. 7Народ мій здеревів у відпадї од мене, й хоч йому про високе говорять, він не підносить у гору свого духа. 8Що менї чинити з тобою, Ефраїме? Як менї віддавати тебе на поталу, Ізраїлю? Чи зроблю з тобою те, що з Адамою, чи вчиню тобі те саме, що Севоїмові? Обернулось бо в менї серце моє, зворушився жаль мій. 9Не вчиню того, до чого палаючий гнїв мене пориває, не викореню Ефраїма, бо я Бог, а не людина; я бо посеред тебе, я - сьвятий; я не вломлюся ворогом у місто. 10(колись) Пійдуть усї слїдом за Господом. Як лев, видасть він із себе голос; дасть голос свій почути, - й ворохнуться дїти з заходу. 11Прилинуть із Египту, як птаство, як голуби з краю Ассирийського, й поселю їх у домівках їх, говорить Господь. 12(та поки що) Обгорнув мене Ефраїм ложею, дім Ізраїля - зрадою; Юда держався ще найбільше Бога, й був вірним із сьвятими (слугами).
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть