Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один. Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море, і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус. А море, од великого вітру, що бурхав, піднялось. Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближуєть ся, і полякались. Він же рече їм: Се я; не лякайтесь. Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували. Назавтра народ, стоячий по тім боцї моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками своїми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили, инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хлїб, як хвалу оддав Господь; побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса. І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?