Лука 21
21
1Поглянувши ж побачив, як кидали дари свої в скарбону заможні. 2Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти. 3І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула: 4всї бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула. 5І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече: 6Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на каменї, щоб не зруйновано. 7Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака, коли се має стати ся? 8Він же рече: Гледїть, щоб не були зведені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдїть же за ними. 9Як же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець. 10Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство, 11і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й ознаки з неба великі будуть. 12Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого. 13І станеть ся воно вам на сьвідкуваннє. 14Постановіть же в серцях ваших наперед, не готовитись відказувати: 15я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші. 16Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв: і вбивати муть деяких з вас. 17І будете ненавиджені від усїх задля імя мого. 18Та й волосина з голови вашої не загине. 19У терпінню вашому осягнїть душі ваші. 20Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тодї знайте, що наближило ся спустїннє його. 21Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в серединї в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него. 22Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане. 23Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землї, і гнїв на народї сьому. 24І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всїх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган. 25І будуть ознаки на сонцї, й місяцї, й зорях, а на землї переполох народів у заколотї; як зареве море та филї. 26І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на вселенну: сили бо небесні захитають ся. 27І тодї побачять Сина чоловічого, йдучого на хмарі з силою і славою великою. 28Як же зачне се дїятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше. 29І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева: 30Як розпукують ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто. 31Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже. 32Істино глаголю вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся. 33Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть. 34Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством, та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподївано на вас не настиг день той. 35Бо, як сїтка, впаде на всїх, що живуть на лицї всієї землї. 36Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим. 37Навчав же днями в церкві, ночами ж виходячи, пробував на горі, званій Оливною. 38Усї ж люде сходились рано до Него в церкву слухати Його.
Поточний вибір:
Лука 21: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Лука 21
21
1Поглянувши ж побачив, як кидали дари свої в скарбону заможні. 2Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти. 3І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула: 4всї бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула. 5І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече: 6Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на каменї, щоб не зруйновано. 7Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака, коли се має стати ся? 8Він же рече: Гледїть, щоб не були зведені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдїть же за ними. 9Як же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець. 10Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство, 11і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й ознаки з неба великі будуть. 12Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого. 13І станеть ся воно вам на сьвідкуваннє. 14Постановіть же в серцях ваших наперед, не готовитись відказувати: 15я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші. 16Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв: і вбивати муть деяких з вас. 17І будете ненавиджені від усїх задля імя мого. 18Та й волосина з голови вашої не загине. 19У терпінню вашому осягнїть душі ваші. 20Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тодї знайте, що наближило ся спустїннє його. 21Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в серединї в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него. 22Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане. 23Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землї, і гнїв на народї сьому. 24І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всїх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган. 25І будуть ознаки на сонцї, й місяцї, й зорях, а на землї переполох народів у заколотї; як зареве море та филї. 26І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на вселенну: сили бо небесні захитають ся. 27І тодї побачять Сина чоловічого, йдучого на хмарі з силою і славою великою. 28Як же зачне се дїятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше. 29І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева: 30Як розпукують ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто. 31Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже. 32Істино глаголю вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся. 33Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть. 34Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством, та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподївано на вас не настиг день той. 35Бо, як сїтка, впаде на всїх, що живуть на лицї всієї землї. 36Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим. 37Навчав же днями в церкві, ночами ж виходячи, пробував на горі, званій Оливною. 38Усї ж люде сходились рано до Него в церкву слухати Його.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть