Матей 14
14
1Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса, 2і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него. 3Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа. 4Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її. 5І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка. 6У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові. 7За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме. 8Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя. 9І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати. 10І, пославши, стяв Йоана в темницї. 11І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй. 12І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса. 13Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів. 14І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх. 15Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі. 16Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти. 17Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби. 18Він же рече: Принесїть менї їх сюди. 19І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям. 20І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів. 21А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей. 22І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ. 23А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один. 24Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний. 25У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю. 26І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку. 27Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь. 28Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї. 29Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса. 30Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене. 31Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси? 32І як увійшли вони в човен, утих вітер. 33А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси. 34І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку. 35І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих; 36і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
Поточний вибір:
Матей 14: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Матей 14
14
1Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса, 2і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него. 3Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа. 4Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її. 5І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка. 6У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові. 7За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме. 8Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя. 9І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати. 10І, пославши, стяв Йоана в темницї. 11І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй. 12І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса. 13Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів. 14І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх. 15Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі. 16Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти. 17Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби. 18Він же рече: Принесїть менї їх сюди. 19І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям. 20І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів. 21А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей. 22І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ. 23А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один. 24Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний. 25У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю. 26І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку. 27Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь. 28Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї. 29Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса. 30Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене. 31Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси? 32І як увійшли вони в човен, утих вітер. 33А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси. 34І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку. 35І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих; 36і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть