Матей 15:22-28

Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся. Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами. Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого. Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї. Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам. А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх. Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Матей 15:22-28