І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали. І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть нїколи було їм їсти. І поплили в пусте місце човном, окроме. І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усїх городів, та й випередили їх, і посходились до Него. І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівцї, не маючі пастиря; і почав навчати їх багато. І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, - відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти. Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти? Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві риби. І звелїв їм садовити всїх купа коло купи на зеленій траві, і посїдали вони ряд коло ряду по сотням і по півсотням. І, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві риби подїлив усїм. І їли всї, й наситились. І набрали окрушин дванайцять повних кошів, та й із риб. А тих, що їли хлїби, було з пять тисяч чоловіка. І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду 'д Витсаїдї, поки сам одпустить народ. І, відпустивши їх, пійшов на гору молитись. І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землї. І бачив, як вони силкувались, веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотїв минути їх. Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали: всї бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь. І ввійшов до них у човен; і втих вітер, і вельми, над міру здумілись у собі, і дивувались. Не зрозуміли бо про хлїби: було бо серце їх заслїплене. І, перепливши, прибули в землю Генисарецьку, й причалили. І як вийшли вони з човна, зараз, пізнавши Його, кинулись по всїй тій околицї, та й почали приносити на ношах тих, що нездужали, як почули, що Він там єсть. І куди нї приходив Він, у села, чи городи, чи хутори, на майданах клали недужих, і благали Його, щоб їм хоч до краю одежі Його приторкнутись, і хто тільки доторкнувсь Його, спасав ся.
Bible App
Bible App for Kids
