Марко 8:1-10

Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм: Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти; А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили. І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї? І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм. І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом. І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те. Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів. Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх. І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.