Марко 9:1-13

І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузї. А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окроме самих; і переобразивсь перед ними. І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов снїг, якої біляр на землї не може вбілити. І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом. І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один. Не знав бо, що казати: були бо полякані. І постала хмара отїняюча їх, і вийшов голос із хмари, глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте. І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою. Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нїкому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне. І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути. І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше? Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений. Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотїли, як писано про него.