Впевнив ся ж і я сам про вас, браттє моє, що й самі ви повні добрости, повні всякого знання, і зможете один одного навчати. Сьмілїще ж написав я вам, браттє моє, трохи, яко нагадуючи вам по благодатї, даній менї від Бога, щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовістє Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим. Маю оце похвалу через Христа Ісуса в Божих речах. Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдїяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом, силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовістє Христове. Так силкувавсь я благовістити, не де іменував ся Христос, щоб на чужій основинї не будувати, а яко ж писано: Кому не звіщено про Него, побачать, і котрі не чули, зрозуміють. Тим же й був я з'упинений не раз, прийти до вас. Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт, як пійду в Іспанию, прийду до вас; сподїваюсь бо, проходючи, бачити вас, і що ви мене проведете туди, як перш вами трохи навтїшаюсь. Тепер же йду в Єрусалим, служити сьвятим. Зволили бо Македонцї та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі. Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм. Се ж скінчивши й запечатавши (оддавши) їм овощ сей, пійду через вас в Іспанию. Знаю ж, що прийшовши до вас, в повнї благословення благовістя Христового прийду. Благаю ж вас, браттє, Господом нашим Ісусом Христом і любовю Духа, помагайте менї молитвами за мене до Бога, щоб збавитись менї від непокірних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі приятна була сьвятим, щоб з радістю прийшов до вас волею Божою, та й покрепив ся з вами. Бог же впокою з усїма вами. Амінь.