Захарiя 11
11
1Відчиняй, Ливане, ворота твої, й нехай пожирає огонь кедри твої. 2Голоси, кипарисе; бо впаде кедр, бо й великі будуть спустошені; голосїте, дуби Базанські, бо повадиться гай ненроходний. 3Чути голос ридання пастухів, бо спустошено бажанне їх; чути рик левчуків, бо спустошено красу Йорданї. 4Так говорить Господь, Бог мій: Паси вівці, призначені на заріз, 5Що їх купивші вбивають безкарно, а продававші мовляють: Слава тобі, Господи; я збагатився! а пастухи не жалують їх. 6Та й я вже не жалувати му сих землян, говорить Господь; і ось, я оддам людей, кожного в руки ближнього його й на поталу цареві його, й побивати муть вони країну, та й нікого не визволю із їх потали. 7І буду пасти вівцї, призначені на заріз, - бідолашню отару. І возьму собі дві палиці; одну назву ласкавість, а другу - повязь, і буду пасти ними вівцї. 8І занапащу трьох пастухів в один місяць, бо відвернеться душа моя од них, як се й їх душа одвертається від мене. 9І скажу тоді: Не буду більш пасти вас: що вмірає, нехай умірае; що погибае, нехай погибае, а що зостається, нехай одно одного з'їдав. 10І возьму мою палицю - ласкавості - та й поламлю її, щоб розвязати вмову, що вчинив був із усіма народами. 11І буде розвязана вона того ж дня, а тоді зрозуміють бідолашні вівцї, що мене визирали, що се було слово Господнє. 12Тодї скажу їм: Коли ваша ласка, дайте менї плату мою; а коли нї, так не давайте; а вони одважать плату менї - трийцять срібних. 13Господь же заповів менї: Вкинь їх в храмову скарбівню; - та й висока ж бо ціна, за яку мене оцїнили! І взяв я трийцять срібних та й укинув у храму Господньому про ганчаря. 14Тоді поламав я й другу (палицю - повязь, щоб розірвати братерства між Юдою й Ізраїлем. 15І знов сказав мені Господь: Возьми ж тепер собі знаряд у одного дурного пастуха: 16Ось бо, я поставлю в землі сїй пастуха, що байдуже йому пропадаючі, що заблуканих не буде шукати, нї хорих лічити, та й здорових не буде кормити, а їсти ме тілько мясиво ситих, ба й ратицї в них одривати. 17Горе ж ледачому пастухові, що покидає стадо! Меч на руку його й на праве око його! О, рука йому зовсім усохне, а праве, око його зовсім ослїпне!
Поточний вибір:
Захарiя 11: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Захарiя 11
11
1Відчиняй, Ливане, ворота твої, й нехай пожирає огонь кедри твої. 2Голоси, кипарисе; бо впаде кедр, бо й великі будуть спустошені; голосїте, дуби Базанські, бо повадиться гай ненроходний. 3Чути голос ридання пастухів, бо спустошено бажанне їх; чути рик левчуків, бо спустошено красу Йорданї. 4Так говорить Господь, Бог мій: Паси вівці, призначені на заріз, 5Що їх купивші вбивають безкарно, а продававші мовляють: Слава тобі, Господи; я збагатився! а пастухи не жалують їх. 6Та й я вже не жалувати му сих землян, говорить Господь; і ось, я оддам людей, кожного в руки ближнього його й на поталу цареві його, й побивати муть вони країну, та й нікого не визволю із їх потали. 7І буду пасти вівцї, призначені на заріз, - бідолашню отару. І возьму собі дві палиці; одну назву ласкавість, а другу - повязь, і буду пасти ними вівцї. 8І занапащу трьох пастухів в один місяць, бо відвернеться душа моя од них, як се й їх душа одвертається від мене. 9І скажу тоді: Не буду більш пасти вас: що вмірає, нехай умірае; що погибае, нехай погибае, а що зостається, нехай одно одного з'їдав. 10І возьму мою палицю - ласкавості - та й поламлю її, щоб розвязати вмову, що вчинив був із усіма народами. 11І буде розвязана вона того ж дня, а тоді зрозуміють бідолашні вівцї, що мене визирали, що се було слово Господнє. 12Тодї скажу їм: Коли ваша ласка, дайте менї плату мою; а коли нї, так не давайте; а вони одважать плату менї - трийцять срібних. 13Господь же заповів менї: Вкинь їх в храмову скарбівню; - та й висока ж бо ціна, за яку мене оцїнили! І взяв я трийцять срібних та й укинув у храму Господньому про ганчаря. 14Тоді поламав я й другу (палицю - повязь, щоб розірвати братерства між Юдою й Ізраїлем. 15І знов сказав мені Господь: Возьми ж тепер собі знаряд у одного дурного пастуха: 16Ось бо, я поставлю в землі сїй пастуха, що байдуже йому пропадаючі, що заблуканих не буде шукати, нї хорих лічити, та й здорових не буде кормити, а їсти ме тілько мясиво ситих, ба й ратицї в них одривати. 17Горе ж ледачому пастухові, що покидає стадо! Меч на руку його й на праве око його! О, рука йому зовсім усохне, а праве, око його зовсім ослїпне!
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть