2 Книга Хронік 29
29
Езекія очищає храм
1Езекії було двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двадцяти дев’яти років. Його матір звали Авіжа, дочка Захарії. 2Езекія чинив праведно в очах Господа, як і його предок Давид.
3У перший місяць першого року свого правління він відчинив двері в храм Господній і полагодив їх. 4Він скликав священиків та левитів, зібрав їх на площі зі східної сторони храму і сказав: 5«Послухайте мене, левити! Тепер самі очиститеся й освятіть храм Господа Бога ваших батьків. Викиньте все нечисте зі святині. 6Наші батьки були невірні, вони чинили зле в очах Господа нашого Бога і покинули Його. Вони відвернулися від Господньої Оселі#29:6 від Господньої Оселі Тобто від «храму».. Вони повернулися до Нього спиною.
7Вони ж зачинили двері притвору й загасили світильники. Вони не спалювали запашне куріння і не приносили жертви всеспалення у Святеє Святих Бога Ізраїлю. 8Тому гнів Господній упав на Юдею та Єрусалим. Він віддав їх на жах, страх і глум, як ви бачите це на власні очі. 9Ось чому наші батьки полягли від меча, а наші сини, дочки й дружини потрапили в полон. 10Тепер я вирішив укласти Угоду з Господом, Богом Ізраїлю, щоб відвернути Його гнів від нас. 11Сини мої#29:11 Сини мої Езекія звертається до священиків, неначе вони були його синами., не будьте байдужі, бо Господь обрав вас, щоб ви стояли перед Ним і служили Йому, правили служби й спалювали запашне куріння».
12Ось левити, що стали до роботи:
від когаїтів: Магат, син Амасая, та Йоїл, син Азарії;
від мераріїв: Кіш, син Авдія, та Азарія, син Єгаллелела;
від ґершоніїв: Йоа, син Зимми, та Едем, син Йоа.
13Від нащадків Елізафана: Шимрі та Єуел;
від нащадків Асафа: Захарія та Маттанія.
14Від нащадків Гемана: Єгіел та Шимей;
від нащадків Єдутуна: Шемая та Уззіел.
15Коли вони зібрали своїх братів і освятили їх, то пішли очистити храм Господній, як наказав їм цар, що слідував слову Господа. 16Священики ввійшли до Святеє Святих Господа аби очистити його. Вони винесли на подвір’я храму Господа все нечисте, що знайшли в храмі Господньому. Левити взяли все те й віднесли в долину Кідрон. 17Вони почали освячення в перший день першого місяця, а на восьмий день того ж місяця дійшли до притвору Господа. Ще вісім днів вони освячували сам храм Господній і закінчили на шістнадцятий день першого місяця.
18Тоді пішли вони до царя Езекії і доповіли: «Ми освятили весь храм Господній, вівтар всеспалення і все начиння, а також стіл для святих хлібів. 19Ми освятили всі речі, які цар Агаз виніс, бо був він невірний під час свого царювання. І зараз усі ці речі — перед вівтарем Господнім».
20Рано-вранці наступного дня цар Езекія зібрав начальників міста і пішли вони до храму Господа. 21Вони привели сім бичків, сім баранів та сім ягнят і сім козенят як жертви за гріхи царства, Святеє Святих та Юдеї. Цар наказав священикам, нащадкам Аарона, принести все до вівтаря Господнього. 22Отож вони закололи бичків, священики зібрали кров і окропили вівтар. Потім вони закололи баранів і покропили їхньою кров’ю вівтар. Потім вони закололи ягнят і їхньою кров’ю покропили вівтар. 23-24Козенят, призначених для жертви за гріхи, було приведено до царя й усього зібрання, і вони поклали на них руки. Тоді священики закололи козенят і додали їхньої крові на вівтар як пожертву в спокуту гріхів цілого Ізраїлю, бо цар наказав принести жертви всеспалення та жертви за гріхи всього Ізраїлю.
25Він розмістив левитів у храмі Господа з цимбалами, арфами та лірами за приписом Давида й Ґада, царського провидця, та пророка Натана. Таку настанову дав Господь через пророків. 26Отож левити стояли напоготові з інструментами Давидовими, а священики — зі своїми сурмами.
27Езекія віддав наказ принести жертви всеспалення на вівтарі. Як почалося жертвопринесення, почався ще й спів у супроводі сурм та інструментів Давида, царя Ізраїлю. 28Уся громада схилилася в молитві, співці співали, сурмачі сурмили. Так тривало доти, доки не скінчилося принесення жертви всеспалення.
29Коли жертвопринесення скінчилося, цар та всі присутні впали на коліна й молилися. 30Цар Езекія та його наближені наказали левитам прославляти Господа словами пісень, що написали Давид і провидець Асаф, співати хвалу з радістю, схиливши голови й прославляючи Його.
31Потім Езекія сказав: «Тепер ви, люди Юдеї, присвятили себе Господу. Приходьте й приносьте жертви, офіри подяки у храм Господній».
І громада принесла пожертви й офіри подяки, і всі, хто хотів, приносили жертви всеспалення.
32Для жертв всеспалення громада принесла сімдесят бичків, сто баранів та двісті ягнят — усе це були жертви всеспалення Господу. 33Тварин для священних жертв було шістсот бичків та три тисячі овець і кіз. 34Однак недоставало священиків, щоб поздирати шкуру з усіх жертв всеспалення, отож їхні брати, левити, допомагали їм, доки роботу не було закінчено й поки інші священики не освятилися, бо левити з більшою відповідальністю й серйозністю підготувалися до служіння Господу, ніж священики. 35Жертв всеспалення було доволі, а також лою від мирних і ливних жертв, що додавалися до жертв всеспалення. Отож службу у храмі Господа було відновлено.
36Езекія та ввесь народ раділи з того, що Бог дав своїм людям, бо сталося все це так швидко.
Поточний вибір:
2 Книга Хронік 29: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International
2 Книга Хронік 29
29
Езекія очищає храм
1Езекії було двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двадцяти дев’яти років. Його матір звали Авіжа, дочка Захарії. 2Езекія чинив праведно в очах Господа, як і його предок Давид.
3У перший місяць першого року свого правління він відчинив двері в храм Господній і полагодив їх. 4Він скликав священиків та левитів, зібрав їх на площі зі східної сторони храму і сказав: 5«Послухайте мене, левити! Тепер самі очиститеся й освятіть храм Господа Бога ваших батьків. Викиньте все нечисте зі святині. 6Наші батьки були невірні, вони чинили зле в очах Господа нашого Бога і покинули Його. Вони відвернулися від Господньої Оселі#29:6 від Господньої Оселі Тобто від «храму».. Вони повернулися до Нього спиною.
7Вони ж зачинили двері притвору й загасили світильники. Вони не спалювали запашне куріння і не приносили жертви всеспалення у Святеє Святих Бога Ізраїлю. 8Тому гнів Господній упав на Юдею та Єрусалим. Він віддав їх на жах, страх і глум, як ви бачите це на власні очі. 9Ось чому наші батьки полягли від меча, а наші сини, дочки й дружини потрапили в полон. 10Тепер я вирішив укласти Угоду з Господом, Богом Ізраїлю, щоб відвернути Його гнів від нас. 11Сини мої#29:11 Сини мої Езекія звертається до священиків, неначе вони були його синами., не будьте байдужі, бо Господь обрав вас, щоб ви стояли перед Ним і служили Йому, правили служби й спалювали запашне куріння».
12Ось левити, що стали до роботи:
від когаїтів: Магат, син Амасая, та Йоїл, син Азарії;
від мераріїв: Кіш, син Авдія, та Азарія, син Єгаллелела;
від ґершоніїв: Йоа, син Зимми, та Едем, син Йоа.
13Від нащадків Елізафана: Шимрі та Єуел;
від нащадків Асафа: Захарія та Маттанія.
14Від нащадків Гемана: Єгіел та Шимей;
від нащадків Єдутуна: Шемая та Уззіел.
15Коли вони зібрали своїх братів і освятили їх, то пішли очистити храм Господній, як наказав їм цар, що слідував слову Господа. 16Священики ввійшли до Святеє Святих Господа аби очистити його. Вони винесли на подвір’я храму Господа все нечисте, що знайшли в храмі Господньому. Левити взяли все те й віднесли в долину Кідрон. 17Вони почали освячення в перший день першого місяця, а на восьмий день того ж місяця дійшли до притвору Господа. Ще вісім днів вони освячували сам храм Господній і закінчили на шістнадцятий день першого місяця.
18Тоді пішли вони до царя Езекії і доповіли: «Ми освятили весь храм Господній, вівтар всеспалення і все начиння, а також стіл для святих хлібів. 19Ми освятили всі речі, які цар Агаз виніс, бо був він невірний під час свого царювання. І зараз усі ці речі — перед вівтарем Господнім».
20Рано-вранці наступного дня цар Езекія зібрав начальників міста і пішли вони до храму Господа. 21Вони привели сім бичків, сім баранів та сім ягнят і сім козенят як жертви за гріхи царства, Святеє Святих та Юдеї. Цар наказав священикам, нащадкам Аарона, принести все до вівтаря Господнього. 22Отож вони закололи бичків, священики зібрали кров і окропили вівтар. Потім вони закололи баранів і покропили їхньою кров’ю вівтар. Потім вони закололи ягнят і їхньою кров’ю покропили вівтар. 23-24Козенят, призначених для жертви за гріхи, було приведено до царя й усього зібрання, і вони поклали на них руки. Тоді священики закололи козенят і додали їхньої крові на вівтар як пожертву в спокуту гріхів цілого Ізраїлю, бо цар наказав принести жертви всеспалення та жертви за гріхи всього Ізраїлю.
25Він розмістив левитів у храмі Господа з цимбалами, арфами та лірами за приписом Давида й Ґада, царського провидця, та пророка Натана. Таку настанову дав Господь через пророків. 26Отож левити стояли напоготові з інструментами Давидовими, а священики — зі своїми сурмами.
27Езекія віддав наказ принести жертви всеспалення на вівтарі. Як почалося жертвопринесення, почався ще й спів у супроводі сурм та інструментів Давида, царя Ізраїлю. 28Уся громада схилилася в молитві, співці співали, сурмачі сурмили. Так тривало доти, доки не скінчилося принесення жертви всеспалення.
29Коли жертвопринесення скінчилося, цар та всі присутні впали на коліна й молилися. 30Цар Езекія та його наближені наказали левитам прославляти Господа словами пісень, що написали Давид і провидець Асаф, співати хвалу з радістю, схиливши голови й прославляючи Його.
31Потім Езекія сказав: «Тепер ви, люди Юдеї, присвятили себе Господу. Приходьте й приносьте жертви, офіри подяки у храм Господній».
І громада принесла пожертви й офіри подяки, і всі, хто хотів, приносили жертви всеспалення.
32Для жертв всеспалення громада принесла сімдесят бичків, сто баранів та двісті ягнят — усе це були жертви всеспалення Господу. 33Тварин для священних жертв було шістсот бичків та три тисячі овець і кіз. 34Однак недоставало священиків, щоб поздирати шкуру з усіх жертв всеспалення, отож їхні брати, левити, допомагали їм, доки роботу не було закінчено й поки інші священики не освятилися, бо левити з більшою відповідальністю й серйозністю підготувалися до служіння Господу, ніж священики. 35Жертв всеспалення було доволі, а також лою від мирних і ливних жертв, що додавалися до жертв всеспалення. Отож службу у храмі Господа було відновлено.
36Езекія та ввесь народ раділи з того, що Бог дав своїм людям, бо сталося все це так швидко.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International