2 Книга Царів 9
9
Єгу стає царем Ізраїлю
1Пророк Еліша покликав чоловіка з громади пророків#9:1 громада пророків Буквально «сини пророків». Це були пророки й ті люди, що вчилися, щоб стати пророками. і сказав йому: «Приготуйся, візьми кухоль оливи й поспішай до Рамот-Ґілеада. 2Коли дістанешся туди, знайди Єгу, сина Єгошафата, який доводиться сином Німші. Підійди до нього, відведи убік від його людей і заведи в дальню кімнату. 3Тоді візьми кухоль у руки й вилий оливу йому на голову, примовляючи: „Ось що Господь говорить: „Я помазав тебе царем Ізраїлю!” За тим відчини двері й біжи, і гляди не забарись!”»
4Ось цей юнак-пророк пішов до Рамот-Ґілеада. 5Коли він прибув, то побачив військових командирів, що сиділи разом. «Полководцю, маю до тебе повідомлення», — сказав він. «Для кого?» — запитав Єгу. «Для тебе, командире», — відповів той.
6Єгу звівся на ноги й зайшов у будинок. Тоді пророк вилив оливу на голову Єгу і проголосив: «Ось що говорить Господь Бог Ізраїлю: „Я помазую тебе царем над Господнім народом Ізраїлю. 7Ти маєш зруйнувати дім Агава, свого володаря, так Я відплачу за кров Моїх рабів-пророків та за кров усіх Господніх слуг, яку пролила Єзевел. 8Загине увесь дім Агава. Я відітну від Агава всіх чоловіків його дому: і рабів, і вільних в Ізраїлі. 9Я зроблю з домом Агава те, що сталося з домом Єровоама, сина Невата, та з домом Вааші, сина Агіжі. 10А щодо Єзевел, то її зжеруть собаки на землі Єзреела, і ніхто її не поховає”». Тоді він відчинив двері й вибіг.
11Коли Єгу повернувся до командирів, один із них запитав його: «Все добре? Чому цей божевільний приходив до тебе?»
«Ви знаєте, хто цей чоловік і які нісенітниці верзе», — відповів Єгу.
12«Неправда, — заперечили вони. — Скажи нам!» Єгу сказав: «Ось що він мені розповів: „Ось так сказав Господь: „Я помазав тебе царем Ізраїлю”». 13Вони хутко зняли свої плащі й розстелили їх перед ним на сходах. Потім заграли в сурму й закричали: «Єгу — цар!»
Єгу вбиває Йорама та Агазію
14Аж ось Єгу, син Єгошафата, сина Німші, намислив боротися проти Йорама. Тож Йорам і весь Ізраїль обороняли Рамот-Ґілеад від Газеела, царя Араму. 15Цар Йорам повернувся на той час до Єзреела, щоб загоїти рани, які нанесли йому арамійці в бою з Газеелом, арамійським царем. Єгу сказав командирам: «Якщо ви справді так ставитеся до мене як помазаника, то не дозволяйте нікому вислизнути з міста й донести цю новину в Єзреел». 16Потім він сів у колісницю й поїхав до Єзреела, оскільки там відлежувався Йорам, і Агазія, цар Юдеї, приїхав його провідати.
17Коли вартовий, що стояв на вежі в Єзреелі, побачив війська Єгу, що наближалися, він вигукнув: «Бачу війська, що наближаються».
«Споряди вершника, — наказав Йорам. — Пошли його зустріти війська й запитати, чи з миром вони йдуть».
18Вершник від’їхав і, наблизившись до Єгу, запитав: «Ось що каже цар: „Чи з миром ви йдете?”»
«Що тобі з миром робити? — Відповів Єгу. — Завертай і їдь позаду мене». Вартовий доповів: «Посланець доїхав до них, але не повертається».
19Тож послав цар другого вершника. Коли той під’їхав до них, запитав: «Ось що говорить цар: „Чи з миром ви йдете до нас?”»
Єгу відповів: «Що тобі з того миру? Повертай, їдь за мною».
20Вартовий знову доповів: «Він доїхав до них, але також назад не повертається. Схоже на те, що скаче Єгу, син Німші; він, мов навіжений, їздить».
21«Запрягай мою колісницю», — наказав Йорам. Коли її запрягли, Йорам, ізраїльський цар, та цар Юдеї Агазія виїхали, кожен у своїй колісниці, назустріч Єгу. Вони зустріли його якраз на полі, що належало єзрееліту Навоту. 22Коли Йорам побачив Єгу, він запитав його: «Ти з миром прийшов, Єгу?»
«Який може бути мир, — відповів Єгу, — доки твоя матір Єзевел займається розпустою і ворожбитством?»
23Йорам смикнув повід, розвернувся і втік, гукнувши до Агазії: «Зрада, Агазіє!»
24Тоді Єгу витягнув лука й вистрілив Йорамові межи плечі. Стріла пробила йому серце й він упав в колісниці. 25Єгу наказав Відкару, їздовому своєї колісниці: «Підбери його й викинь на поле єзрееліта Навота. Згадай, як ми з тобою разом їхали в колісницях позаду Агава, його батька, коли Господь Бог дав це пророцтво про нього: 26„Звісно, вчора Я, Господь, бачив кров Навота, бачив кров його синів. Я змушу тебе поплатитися за те на цьому ж клаптику землі”#9:26 Я змушу… землі Див.: 1 Цар. 21:19.. Так підніми його й викинь на ту ділянку, як і сказав Господь».
27Коли Агазія, цар Юдеї, побачив, що сталося, він кинувся навтіч дорогою до Бет-Хаґґана. Єгу погнався за ним і закричав: «Убийте й його!» Його поранили в колісниці по дорозі до Ґура, що біля Івлеама, але йому вдалося втекти до Меґіддо, де він і помер. 28Раби Агазії перевезли його в колісниці до Єрусалима, де поховали в гробниці разом з батьками в місті Давида. 29На одинадцятий рік правління Йорама#9:29 Йорама Буквально «Йорама, сина Агава». Агазія став царем Юдеї.
Єзевел вбито
30Потім Єгу пішов до Єзреела. Коли про це дізналася Єзевел, вона підвела очі, уклала волосся й визирнула у вікно. 31Коли Єгу ввійшов через браму, вона спитала: «Ти з миром прийшов, Зимрі#9:31 Зимрі Зимрі вбив Елу та родину Вааші. Див.: 1 Цар. 16:8-12., що вбив свого володаря?» 32Він підвів погляд на вікно й вигукнув: «Хто на моєму боці? Хто?» Два чи три євнухи зверху глянули на нього. 33«Викиньте її!» — наказав Єгу. Ось вони її скинули додолу, і кров її бризнула на стінку та на коней, які затоптали її копитами.
34Єгу зайшов, почав їсти й пити. «Подбайте про ту кляту жінку, — сказав він, — поховайте її, бо вона була царевою дочкою». 35Але коли вони вийшли, щоб поховати її, то нічого не знайшли, крім черепа, ступенів та кистів рук. 36Вони ввійшли в будинок і доповіли Єгу. А той відізвався: «Таким було Господнє слово, коли Він через Свого раба тишвітського Іллю прорік: „На землі єзреельській собаки пожеруть тіло Єзевел. 37І тіло Єзевел угноїть поле на землі Єзреелу, і вже ніхто не зможе сказати: „Ось Єзевел”».
Поточний вибір:
2 Книга Царів 9: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International
2 Книга Царів 9
9
Єгу стає царем Ізраїлю
1Пророк Еліша покликав чоловіка з громади пророків#9:1 громада пророків Буквально «сини пророків». Це були пророки й ті люди, що вчилися, щоб стати пророками. і сказав йому: «Приготуйся, візьми кухоль оливи й поспішай до Рамот-Ґілеада. 2Коли дістанешся туди, знайди Єгу, сина Єгошафата, який доводиться сином Німші. Підійди до нього, відведи убік від його людей і заведи в дальню кімнату. 3Тоді візьми кухоль у руки й вилий оливу йому на голову, примовляючи: „Ось що Господь говорить: „Я помазав тебе царем Ізраїлю!” За тим відчини двері й біжи, і гляди не забарись!”»
4Ось цей юнак-пророк пішов до Рамот-Ґілеада. 5Коли він прибув, то побачив військових командирів, що сиділи разом. «Полководцю, маю до тебе повідомлення», — сказав він. «Для кого?» — запитав Єгу. «Для тебе, командире», — відповів той.
6Єгу звівся на ноги й зайшов у будинок. Тоді пророк вилив оливу на голову Єгу і проголосив: «Ось що говорить Господь Бог Ізраїлю: „Я помазую тебе царем над Господнім народом Ізраїлю. 7Ти маєш зруйнувати дім Агава, свого володаря, так Я відплачу за кров Моїх рабів-пророків та за кров усіх Господніх слуг, яку пролила Єзевел. 8Загине увесь дім Агава. Я відітну від Агава всіх чоловіків його дому: і рабів, і вільних в Ізраїлі. 9Я зроблю з домом Агава те, що сталося з домом Єровоама, сина Невата, та з домом Вааші, сина Агіжі. 10А щодо Єзевел, то її зжеруть собаки на землі Єзреела, і ніхто її не поховає”». Тоді він відчинив двері й вибіг.
11Коли Єгу повернувся до командирів, один із них запитав його: «Все добре? Чому цей божевільний приходив до тебе?»
«Ви знаєте, хто цей чоловік і які нісенітниці верзе», — відповів Єгу.
12«Неправда, — заперечили вони. — Скажи нам!» Єгу сказав: «Ось що він мені розповів: „Ось так сказав Господь: „Я помазав тебе царем Ізраїлю”». 13Вони хутко зняли свої плащі й розстелили їх перед ним на сходах. Потім заграли в сурму й закричали: «Єгу — цар!»
Єгу вбиває Йорама та Агазію
14Аж ось Єгу, син Єгошафата, сина Німші, намислив боротися проти Йорама. Тож Йорам і весь Ізраїль обороняли Рамот-Ґілеад від Газеела, царя Араму. 15Цар Йорам повернувся на той час до Єзреела, щоб загоїти рани, які нанесли йому арамійці в бою з Газеелом, арамійським царем. Єгу сказав командирам: «Якщо ви справді так ставитеся до мене як помазаника, то не дозволяйте нікому вислизнути з міста й донести цю новину в Єзреел». 16Потім він сів у колісницю й поїхав до Єзреела, оскільки там відлежувався Йорам, і Агазія, цар Юдеї, приїхав його провідати.
17Коли вартовий, що стояв на вежі в Єзреелі, побачив війська Єгу, що наближалися, він вигукнув: «Бачу війська, що наближаються».
«Споряди вершника, — наказав Йорам. — Пошли його зустріти війська й запитати, чи з миром вони йдуть».
18Вершник від’їхав і, наблизившись до Єгу, запитав: «Ось що каже цар: „Чи з миром ви йдете?”»
«Що тобі з миром робити? — Відповів Єгу. — Завертай і їдь позаду мене». Вартовий доповів: «Посланець доїхав до них, але не повертається».
19Тож послав цар другого вершника. Коли той під’їхав до них, запитав: «Ось що говорить цар: „Чи з миром ви йдете до нас?”»
Єгу відповів: «Що тобі з того миру? Повертай, їдь за мною».
20Вартовий знову доповів: «Він доїхав до них, але також назад не повертається. Схоже на те, що скаче Єгу, син Німші; він, мов навіжений, їздить».
21«Запрягай мою колісницю», — наказав Йорам. Коли її запрягли, Йорам, ізраїльський цар, та цар Юдеї Агазія виїхали, кожен у своїй колісниці, назустріч Єгу. Вони зустріли його якраз на полі, що належало єзрееліту Навоту. 22Коли Йорам побачив Єгу, він запитав його: «Ти з миром прийшов, Єгу?»
«Який може бути мир, — відповів Єгу, — доки твоя матір Єзевел займається розпустою і ворожбитством?»
23Йорам смикнув повід, розвернувся і втік, гукнувши до Агазії: «Зрада, Агазіє!»
24Тоді Єгу витягнув лука й вистрілив Йорамові межи плечі. Стріла пробила йому серце й він упав в колісниці. 25Єгу наказав Відкару, їздовому своєї колісниці: «Підбери його й викинь на поле єзрееліта Навота. Згадай, як ми з тобою разом їхали в колісницях позаду Агава, його батька, коли Господь Бог дав це пророцтво про нього: 26„Звісно, вчора Я, Господь, бачив кров Навота, бачив кров його синів. Я змушу тебе поплатитися за те на цьому ж клаптику землі”#9:26 Я змушу… землі Див.: 1 Цар. 21:19.. Так підніми його й викинь на ту ділянку, як і сказав Господь».
27Коли Агазія, цар Юдеї, побачив, що сталося, він кинувся навтіч дорогою до Бет-Хаґґана. Єгу погнався за ним і закричав: «Убийте й його!» Його поранили в колісниці по дорозі до Ґура, що біля Івлеама, але йому вдалося втекти до Меґіддо, де він і помер. 28Раби Агазії перевезли його в колісниці до Єрусалима, де поховали в гробниці разом з батьками в місті Давида. 29На одинадцятий рік правління Йорама#9:29 Йорама Буквально «Йорама, сина Агава». Агазія став царем Юдеї.
Єзевел вбито
30Потім Єгу пішов до Єзреела. Коли про це дізналася Єзевел, вона підвела очі, уклала волосся й визирнула у вікно. 31Коли Єгу ввійшов через браму, вона спитала: «Ти з миром прийшов, Зимрі#9:31 Зимрі Зимрі вбив Елу та родину Вааші. Див.: 1 Цар. 16:8-12., що вбив свого володаря?» 32Він підвів погляд на вікно й вигукнув: «Хто на моєму боці? Хто?» Два чи три євнухи зверху глянули на нього. 33«Викиньте її!» — наказав Єгу. Ось вони її скинули додолу, і кров її бризнула на стінку та на коней, які затоптали її копитами.
34Єгу зайшов, почав їсти й пити. «Подбайте про ту кляту жінку, — сказав він, — поховайте її, бо вона була царевою дочкою». 35Але коли вони вийшли, щоб поховати її, то нічого не знайшли, крім черепа, ступенів та кистів рук. 36Вони ввійшли в будинок і доповіли Єгу. А той відізвався: «Таким було Господнє слово, коли Він через Свого раба тишвітського Іллю прорік: „На землі єзреельській собаки пожеруть тіло Єзевел. 37І тіло Єзевел угноїть поле на землі Єзреелу, і вже ніхто не зможе сказати: „Ось Єзевел”».
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International