Екклезіаст 7

7
Мудрість
1Краще добре ім’я, ніж парфуми тонкі,#7:1 Краще… тонкі Тобто «краще мати добру репутацію, ніж багатство».
день смерті принадніший, ніж народження мить.
2Краще піти на поминки, ніж у дім гультіпаки,
бо смерть на кожного чатує.
Живим про це потрібно пам’ятати.
3Гнівитись краще, ніж сміятись,
бо серце може вдовольнитись, хоч лице сумує.
4Мудрець і подумки про смерть не забуває,
а дурень прагне лиш веселощів, розваг.
5Прислухатися краще до докорів мудреця,
аніж вслухатися в медові співи дурня.
6Бо дурносміх нагадує чортополоху тріск,
що швидко згоряє, навіть не зігрів казанка.
І в цьому теж марнота.
7Дорогі підношення можуть й мудреця пошити в дурні,
хабар і чесне серце спокусити може.
8Кінець у справі кращий, ніж початок,
терплячість вдачі краща, аніж пиха.
9Не поспішай роздратуватись,
бо гнів живе у серці дурня.
10Не говори: «Як сталося таке,
що все минуле краще сьогодення?»
Бо не від мудрості такі питання ставлять.
11Бо мудрість — добра, то коштовний спадок, корисний всім, хто сонце бачить#7:11 хто сонце бачить Тобто «ті, хто планують свої вчинки заздалегідь».. 12Адже надійно мудрість захищає, як і срібло. І перевага знань у тім, що мудрість зберігає життя тому, хто володіє нею.
13Поглянь на труд Господній: хто здатен випрямити те, що Він зігнув? 14У гарну днину утішайся, будь щасливим, а в нещасливий день замислися над тим, що їх обидвох Бог створив, аби людина у Нього не знайшла помилки.
15В безглуздому житті я усього зазнав: і те, що праведник загине, попри свою цноту, і що злочинець довго житиме, хоч сіє зло. 16Не будьте надто праведні і мудрі — навіщо знищувати себе? 17Не будьте занадто лихі й дурні не будьте також — навіщо вмирати передчасно?
18Краще вхопитися за одне, але й іншого не випускати з рук. Хто Господа шанує, матиме і те, і інше в своєму житті. 19Мудрість робить дужчим мудреця, аніж десяток управителів міських. 20Бо праведного жодного немає на землі, хто б не грішив ніколи.
21Не слухайте всього, що мовлять люди, тож не почуєте, як проклинають вас раби. 22Тому що достеменно вам відомо, що проклинали інших й ви не раз. 23Усі поради мудрістю я перевірив. Собі пообіцяв я: «Буду мудрим!» Але ж далеко як мені до мудреця! 24Усе, що є, — глибоке й непізнанне. Кому дано збагнути таємниці ті? 25Націлив розум я на пізнання, на пошук мудрості, чому на світі так ведеться: причину й наслідки шукав.
Прагнув дізнатися, чому безглузде зло, чому дурний прирівняний до божевільного. 26І зрозумів я, що підступна жінка, в якої серце — лиш пастка й тенета, в якої руки — тільки пута, гіркіша від смерті. Той, хто шукає шлях до Бога, омине її, а хто грішить, потрапить у її сильце. 27«Погляньте, до чого я дійшов, — говорить Когелет. — Я все разом зіставив і обміркував, щоб знайти відповідь. 28Все ще шукаю і не знайшов ще відповіді, але я знаю, що на тисячу людей знайшовся один добропорядний чоловік, а жінки — жодної. 29Ось що єдине я відкрив для себе: Бог праведністю людей наділив, однак вони знайшли багато лихого».

Поточний вибір:

Екклезіаст 7: UMT

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть