Слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, хай Єрусалим усвідомить усі свої мерзотні вчинки. Скажи Єрусалиму, що Господь Бог говорить йому: „Походження твоє, о Єрусалиме, в землі Ханаанській: твій батько був аморійцем, а мати — хиттянкою. В день, коли ти народилася, твою пуповину не відрізали, ані обмили тебе водою, щоб зробити чистою, ані сіллю тебе не потерли, ані в полотно не загорнули.
Ніхто не подивився на тебе з жалем, ніхто не мав досить співчуття, щоб зробити хоч що-небудь добре для тебе. Ні, тебе викинуто в чисте поле, бо в день, коли ти народилася, тебе зневажили.
І коли Я проходив повз і побачив, як ти вовтузишся в крові, Я сказав тобі: „Живи!” Я примусив тебе рости, мов ту рослину у полі. Ти виросла, розвилася і стала найпрекраснішою з жінок: груди твої округлилися, волосся виросло у тебе, а перш була гола і невкрита. Коли згодом Я подивився знов на тебе, то побачив, що ти вже достатньо доросла для кохання. Я простер полу плаща Свого над тобою і прикрив твою голизну. Я дав тобі обіцянку і уклав Заповіт з тобою і ти стала Моєю нареченою.
Я скупав тебе у воді, змив з тебе кров і змастив тебе оливою. Я вдягнув тебе у гаптоване вбрання і взув у шкіряні сандалії. Я вбрав тебе у тонке полотно і вкрив пишним шовком. Так проголошує Господь Бог. Я прикрасив тебе дорогоцінностями: надів браслети на руки і намисто на шию. Я вдів кільце тобі в ніс, сережки в вуха і чудовий вінець на голову. Тож тебе було прикрашено золотом і сріблом, одяг твій був тонкого полотна, шовку та гаптованої тканини. Твоєю їжею була просіяне борошно, мед та олива. Ти стала царицею прегарною і величною. І слава розійшлася між народами про твою красу, адже Я зробив тебе красунею”». Так проголошує Всевишній.
«Але ти покладалася на свою красу і використала своє добре ім’я, щоб стати повією, ти розпорошила прихильність на кожного, хоч би хто приходив, і твоя краса належала йому.