Буття 24
24
Слуга присягає Авраамові
1Авраам був уже дуже старий. Господь у всьому благословляв його. 2Авраам сказав своєму слузі, що найдовше служив йому й доглядав усе Авраамове майно: «Поклади руку під моє стегно#24:2 Поклади… стегно Це означало, що слуга мусив поклястися. Також див.: Бут. 24:9..
3Присягни мені перед Господом, Богом неба і землі, що не візьмеш ти жінку для сина мого з дівчат народу ханаанського, серед якого ми живемо. 4Піди до моєї країни й мого народу і звідти приведи дружину для сина мого Ісаака».
5Слуга перепитав Авраама: «А якщо вона не схоче прийти зі мною сюди в цю землю? Чи маю я повернутися з твоїм сином до країни, яку ти залишив?» 6Авраам відповів: «Гляди, не веди туди мого сина. 7Господь, Бог Неба, привів мене сюди із дому батькового і з землі, де я народився. Господь сказав мені, поклявшись: „Я віддам цю землю твоїм нащадкам”. Він пошле свого Ангела поперед тебе, щоб ти знайшов там дружину моєму синові. 8Якщо ж вона не схоче йти з тобою, то будеш вільний від цієї присяги. Тільки ні в якому разі не веди туди мого сина». 9І тоді, поклавши руку під стегно свого господаря Авраама, слуга присягнув йому.
Пошуки
10Взявши у свого господаря десять верблюдів і різноманітні подарунки від нього, слуга зібрався й рушив до Месопотамії, в місто Нагорове. 11Надвечір, коли жінки ходять по воду, він зупинив своїх верблюдів поза містом коло криниці. 12Він промовив: «Господи, Боже господаря мого Авраама, зроби, щоб мені пощастило сьогодні. Змилуйся над господарем моїм Авраамом. 13Ось глянь, я стою тут коло криниці й дівчата з міста приходять сюди по воду. 14Нехай буде так: дівчина, яку я попрошу нахилити свого глечика і дати напитися, відповість мені: „Пий. Я й верблюдів твоїх понапуваю”. Нехай же вона буде тією, що Ти призначив слузі своєму Ісааку. Так я взнаю, що Ти змилувався над господарем моїм».
Зустріч із Ревеккою
15Слуга ще не докінчив говорити, як до криниці прийшла Ревекка. Вона була дочкою Бетуїла, Сина Милки й Нагора, Авраамового брата. Вона тримала глечик на плечі. 16Дівчина була дуже вродлива, цнотлива, жоден чоловік не пізнав ще її. Зійшовши до криниці, вона набрала води й пішла назад нагору.
17Підбігши до неї, слуга мовив: «Прошу тебе, дай мені напитися з твого глека». 18Ревекка йому відповіла: «Пий, добродію». Вона тут же зняла глечик з плеча і, нахиливши, вона дала йому напитися. 19Напоївши його, вона промовила: «Я понапуваю і верблюдів твоїх». 20Хутко виливши воду з глечика у верблюже пійло, вона знову пішла до криниці. Тож понапувала вона всіх його верблюдів. 21Слуга ж стояв мовчки і стежив за нею, розмірковуючи, чи змилостився Господь, чи зробив його подорож вдалою.
22Коли верблюди напилися, він дав дівчині золоту сережку вагою в півшекеля#24:22 вагою в півшекеля Приблизно 6 гр. та два золоті браслети на руки, вагою в п’ять мір#24:22 п’ять мір Приблизно 60 гр.. 23Авраамів слуга сказав їй: «Прошу тебе, скажи, чия ти дочка? Чи знайдеться місце в домі твого батька, щоб переночувати?»
24Ревекка відповіла йому: «Я дочка Бетуїла, сина Милки й Нагора». 25Ревекка додала: «У нас багато й соломи, й паші. Є також доста місця для ночівлі».
26Тоді слуга вклонився й почав молитися. 27Він промовляв: «Благословен Господь, Бог господаря мого Авраама. Він не відмовив у милості Своїй і вірності моєму господареві. Він привів мене до оселі, де мешкають родичі мого господаря».
28А Ревекка побігла й розповіла про все, що сталося, в домі матері своєї. 29У неї був брат, якого звали Лаваном. Він вибіг до чоловіка, що стояв біля криниці. 30Побачивши сережку й браслети на своїй сестрі Ревецці й почувши те, що слуга сказав їй, Лаван побіг до нього. Той стояв зі своїми верблюдами біля криниці. 31Лаван промовив: «Заходь до хати, благословенний Господом. Чому стоїш надворі? Я приготував місце для тебе й твоїх верблюдів».
32Авраамів слуга увійшов до оселі. Лаван розсідлав верблюдів, дав їм соломи й паші, а також води, щоб обмити ноги гостю та його людям. 33Тоді Лаван запропонував їм поїсти, але Авраамів слуга відповів: «Я не буду їсти, доки не скажу того, що маю сказати». Лаван відповів: «Кажи».
Авраамів слуга відкриває мету свого приходу
34Тоді Авраамів слуга промовив: «Я Авраамів слуга. 35Господь вельми благословив мого господаря, і той став великою людиною. Господь дав Авраамові багато овець, худоби, срібла, золота, слуг і служниць, верблюдів і віслюків. 36Дружина мого господаря Сарра народила йому сина, коли вже була старою. Авраам віддав синові все, чим володіє.
37Мій господар примусив мене поклястися йому. Він сказав: „Не візьми дружину синові моєму з дівчат ханаанських, на чиїй землі я живу. 38Ти мусиш піти до дому мого батька, до моїх рідних і привести йому дружину звідти”. 39Я тоді спитав у господаря свого: „А якщо вона не піде зі мною?” 40На те Авраам відповів: „Господь, перед лицем Якого я живу, пошле тобі на допомогу Свого Ангела, щоб щастило тобі в дорозі і щоб ти знайшов таки жінку синові моєму серед мого народу. 41Якщо вони відмовляться дати дружину для сина мого, то коли прийдеш до землі мого батька, ти будеш вільний від клятви своєї”. 42-43І прийшовши сьогодні до криниці, я сказав: „О, Господи, Боже господаря мого, Авраама, Якщо Ти й справді хочеш, щоб мені пощастило у подорожі моїй, то глянь, ось я стою коло криниці з водою. Нехай же молоду дівчину, що прийде по воду, я попрошу: „Дай трохи води напитися з глека твого”. 44Якщо вона відповість мені: „Пий. Я ще й верблюдів твоїх понапуваю”, — то нехай вона буде тією, кого Господь вибрав для сина господаря мого”.
45Не встиг я це промовити про себе, як вийшла Ревекка, несучи глечик на плечі. Вона прямувала до криниці. Тоді набрала води і я попросив її: „Прошу тебе, дай напитися”. 46Вона зразу зняла з плеча глечик і каже: „Пий. Я ще й верблюдів твоїх понапуваю”. Тож я напився, і вона дала також води моїм верблюдам. 47Я її й питаю: „Чия ти дочка?” А вона відповідає: „Я дочка Бетуїла, сина Нагора і Милки”. Тоді я й дав їй сережку і браслети на обидві руки. 48Вклонившись, я подякував Господу. Я благословив Господа, Бога господаря мого, Авраама, Який вів мене правильним шляхом, щоб я знайшов дочку брата свого господаря для його сина.
49А тепер, якщо ви будете милостиві й сповнені довіри до господаря мого, прошу, скажіть мені, щоб я знав, як мені бути».
50Тоді Лаван з Бетуїлом відповіли: «Це прийшло від Господа. Ми не можемо цього змінити. 51Ось Ревекка, забирай її та й іди. Нехай вона стане жінкою сина твого господаря, як наказав Господь».
52Почувши це, Авраамів слуга вклонився Господу до землі. 53Він віддав Ревецці срібні й золоті прикраси та вбрання. Він також віддав дорогі подарунки її братові й матері.
54Авраамів слуга і люди, що були з ним, добре поїли й попили, і заночували. Вставши рано вранці, він і каже: «Вирядіть мене до мого господаря». 55А Ревеччині брат і мати кажуть: «Нехай Ревекка залишиться з нами ще днів з десять, а потім уже піде».
56Але слуга сказав їм: «Не змушуйте мене чекати. Господь благословив мою подорож на успіх, тож дайте мені повернутися до мого господаря». 57Тоді вони кажуть: «Покличмо дівчину й спитаймо її, чи захоче вона піти». 58Вони погукали Ревекку й питають: «Чи підеш ти з цим чоловіком?» Вона відповіла: «Піду».
59І відпустили тоді вони сестру свою Ревекку та її годувальницю з Авраамовим слугою та його людьми. 60Вони благословили Ревекку. Сказали їй:
«Сестро наша! Стань же матір’ю мільйонів.
І нехай твої нащадки посядуть міста ворогів своїх!»
61Ревекка зі своєю служницею зібралися, посідали на верблюдів і поїхали слідом за Авраамовим слугою. Слуга взяв Ревекку й вирушив до дому.
62Ісаак тоді, прийшовши з Беер-Лахай-Роя, жив у Неґеві. 63Якось увечері Ісаак вийшов у поле прогулятися#24:63 прогулятися Або «подумати».. Він підвів очі й побачив верблюдів, що прямували до нього.
64Ревекка підвела очі й, побачивши Ісаака, зійшла з верблюда. 65Вона спитала слугу: «Що то за чоловік іде полем нам назустріч?» Слуга відповів: «Це мій господар». Тоді Ревекка покрила своє обличчя серпанком.
66І розповів слуга Ісаакові про все, що сталося. 67І повів тоді Ісаак Ревекку до намету своєї матері Сарри. І стала Ревекка його дружиною. Ісаак міцно покохав Ревекку і втішив печаль свою після смерті матері.
Поточний вибір:
Буття 24: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International
Буття 24
24
Слуга присягає Авраамові
1Авраам був уже дуже старий. Господь у всьому благословляв його. 2Авраам сказав своєму слузі, що найдовше служив йому й доглядав усе Авраамове майно: «Поклади руку під моє стегно#24:2 Поклади… стегно Це означало, що слуга мусив поклястися. Також див.: Бут. 24:9..
3Присягни мені перед Господом, Богом неба і землі, що не візьмеш ти жінку для сина мого з дівчат народу ханаанського, серед якого ми живемо. 4Піди до моєї країни й мого народу і звідти приведи дружину для сина мого Ісаака».
5Слуга перепитав Авраама: «А якщо вона не схоче прийти зі мною сюди в цю землю? Чи маю я повернутися з твоїм сином до країни, яку ти залишив?» 6Авраам відповів: «Гляди, не веди туди мого сина. 7Господь, Бог Неба, привів мене сюди із дому батькового і з землі, де я народився. Господь сказав мені, поклявшись: „Я віддам цю землю твоїм нащадкам”. Він пошле свого Ангела поперед тебе, щоб ти знайшов там дружину моєму синові. 8Якщо ж вона не схоче йти з тобою, то будеш вільний від цієї присяги. Тільки ні в якому разі не веди туди мого сина». 9І тоді, поклавши руку під стегно свого господаря Авраама, слуга присягнув йому.
Пошуки
10Взявши у свого господаря десять верблюдів і різноманітні подарунки від нього, слуга зібрався й рушив до Месопотамії, в місто Нагорове. 11Надвечір, коли жінки ходять по воду, він зупинив своїх верблюдів поза містом коло криниці. 12Він промовив: «Господи, Боже господаря мого Авраама, зроби, щоб мені пощастило сьогодні. Змилуйся над господарем моїм Авраамом. 13Ось глянь, я стою тут коло криниці й дівчата з міста приходять сюди по воду. 14Нехай буде так: дівчина, яку я попрошу нахилити свого глечика і дати напитися, відповість мені: „Пий. Я й верблюдів твоїх понапуваю”. Нехай же вона буде тією, що Ти призначив слузі своєму Ісааку. Так я взнаю, що Ти змилувався над господарем моїм».
Зустріч із Ревеккою
15Слуга ще не докінчив говорити, як до криниці прийшла Ревекка. Вона була дочкою Бетуїла, Сина Милки й Нагора, Авраамового брата. Вона тримала глечик на плечі. 16Дівчина була дуже вродлива, цнотлива, жоден чоловік не пізнав ще її. Зійшовши до криниці, вона набрала води й пішла назад нагору.
17Підбігши до неї, слуга мовив: «Прошу тебе, дай мені напитися з твого глека». 18Ревекка йому відповіла: «Пий, добродію». Вона тут же зняла глечик з плеча і, нахиливши, вона дала йому напитися. 19Напоївши його, вона промовила: «Я понапуваю і верблюдів твоїх». 20Хутко виливши воду з глечика у верблюже пійло, вона знову пішла до криниці. Тож понапувала вона всіх його верблюдів. 21Слуга ж стояв мовчки і стежив за нею, розмірковуючи, чи змилостився Господь, чи зробив його подорож вдалою.
22Коли верблюди напилися, він дав дівчині золоту сережку вагою в півшекеля#24:22 вагою в півшекеля Приблизно 6 гр. та два золоті браслети на руки, вагою в п’ять мір#24:22 п’ять мір Приблизно 60 гр.. 23Авраамів слуга сказав їй: «Прошу тебе, скажи, чия ти дочка? Чи знайдеться місце в домі твого батька, щоб переночувати?»
24Ревекка відповіла йому: «Я дочка Бетуїла, сина Милки й Нагора». 25Ревекка додала: «У нас багато й соломи, й паші. Є також доста місця для ночівлі».
26Тоді слуга вклонився й почав молитися. 27Він промовляв: «Благословен Господь, Бог господаря мого Авраама. Він не відмовив у милості Своїй і вірності моєму господареві. Він привів мене до оселі, де мешкають родичі мого господаря».
28А Ревекка побігла й розповіла про все, що сталося, в домі матері своєї. 29У неї був брат, якого звали Лаваном. Він вибіг до чоловіка, що стояв біля криниці. 30Побачивши сережку й браслети на своїй сестрі Ревецці й почувши те, що слуга сказав їй, Лаван побіг до нього. Той стояв зі своїми верблюдами біля криниці. 31Лаван промовив: «Заходь до хати, благословенний Господом. Чому стоїш надворі? Я приготував місце для тебе й твоїх верблюдів».
32Авраамів слуга увійшов до оселі. Лаван розсідлав верблюдів, дав їм соломи й паші, а також води, щоб обмити ноги гостю та його людям. 33Тоді Лаван запропонував їм поїсти, але Авраамів слуга відповів: «Я не буду їсти, доки не скажу того, що маю сказати». Лаван відповів: «Кажи».
Авраамів слуга відкриває мету свого приходу
34Тоді Авраамів слуга промовив: «Я Авраамів слуга. 35Господь вельми благословив мого господаря, і той став великою людиною. Господь дав Авраамові багато овець, худоби, срібла, золота, слуг і служниць, верблюдів і віслюків. 36Дружина мого господаря Сарра народила йому сина, коли вже була старою. Авраам віддав синові все, чим володіє.
37Мій господар примусив мене поклястися йому. Він сказав: „Не візьми дружину синові моєму з дівчат ханаанських, на чиїй землі я живу. 38Ти мусиш піти до дому мого батька, до моїх рідних і привести йому дружину звідти”. 39Я тоді спитав у господаря свого: „А якщо вона не піде зі мною?” 40На те Авраам відповів: „Господь, перед лицем Якого я живу, пошле тобі на допомогу Свого Ангела, щоб щастило тобі в дорозі і щоб ти знайшов таки жінку синові моєму серед мого народу. 41Якщо вони відмовляться дати дружину для сина мого, то коли прийдеш до землі мого батька, ти будеш вільний від клятви своєї”. 42-43І прийшовши сьогодні до криниці, я сказав: „О, Господи, Боже господаря мого, Авраама, Якщо Ти й справді хочеш, щоб мені пощастило у подорожі моїй, то глянь, ось я стою коло криниці з водою. Нехай же молоду дівчину, що прийде по воду, я попрошу: „Дай трохи води напитися з глека твого”. 44Якщо вона відповість мені: „Пий. Я ще й верблюдів твоїх понапуваю”, — то нехай вона буде тією, кого Господь вибрав для сина господаря мого”.
45Не встиг я це промовити про себе, як вийшла Ревекка, несучи глечик на плечі. Вона прямувала до криниці. Тоді набрала води і я попросив її: „Прошу тебе, дай напитися”. 46Вона зразу зняла з плеча глечик і каже: „Пий. Я ще й верблюдів твоїх понапуваю”. Тож я напився, і вона дала також води моїм верблюдам. 47Я її й питаю: „Чия ти дочка?” А вона відповідає: „Я дочка Бетуїла, сина Нагора і Милки”. Тоді я й дав їй сережку і браслети на обидві руки. 48Вклонившись, я подякував Господу. Я благословив Господа, Бога господаря мого, Авраама, Який вів мене правильним шляхом, щоб я знайшов дочку брата свого господаря для його сина.
49А тепер, якщо ви будете милостиві й сповнені довіри до господаря мого, прошу, скажіть мені, щоб я знав, як мені бути».
50Тоді Лаван з Бетуїлом відповіли: «Це прийшло від Господа. Ми не можемо цього змінити. 51Ось Ревекка, забирай її та й іди. Нехай вона стане жінкою сина твого господаря, як наказав Господь».
52Почувши це, Авраамів слуга вклонився Господу до землі. 53Він віддав Ревецці срібні й золоті прикраси та вбрання. Він також віддав дорогі подарунки її братові й матері.
54Авраамів слуга і люди, що були з ним, добре поїли й попили, і заночували. Вставши рано вранці, він і каже: «Вирядіть мене до мого господаря». 55А Ревеччині брат і мати кажуть: «Нехай Ревекка залишиться з нами ще днів з десять, а потім уже піде».
56Але слуга сказав їм: «Не змушуйте мене чекати. Господь благословив мою подорож на успіх, тож дайте мені повернутися до мого господаря». 57Тоді вони кажуть: «Покличмо дівчину й спитаймо її, чи захоче вона піти». 58Вони погукали Ревекку й питають: «Чи підеш ти з цим чоловіком?» Вона відповіла: «Піду».
59І відпустили тоді вони сестру свою Ревекку та її годувальницю з Авраамовим слугою та його людьми. 60Вони благословили Ревекку. Сказали їй:
«Сестро наша! Стань же матір’ю мільйонів.
І нехай твої нащадки посядуть міста ворогів своїх!»
61Ревекка зі своєю служницею зібралися, посідали на верблюдів і поїхали слідом за Авраамовим слугою. Слуга взяв Ревекку й вирушив до дому.
62Ісаак тоді, прийшовши з Беер-Лахай-Роя, жив у Неґеві. 63Якось увечері Ісаак вийшов у поле прогулятися#24:63 прогулятися Або «подумати».. Він підвів очі й побачив верблюдів, що прямували до нього.
64Ревекка підвела очі й, побачивши Ісаака, зійшла з верблюда. 65Вона спитала слугу: «Що то за чоловік іде полем нам назустріч?» Слуга відповів: «Це мій господар». Тоді Ревекка покрила своє обличчя серпанком.
66І розповів слуга Ісаакові про все, що сталося. 67І повів тоді Ісаак Ревекку до намету своєї матері Сарри. І стала Ревекка його дружиною. Ісаак міцно покохав Ревекку і втішив печаль свою після смерті матері.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International