Буття 27
27
Обман Якова
1Коли Ісаак став старий і очі його перестали бачити, він покликав свого старшого сина Ісава і сказав: «Сину мій». Ісав озвався: «Так». 2Ісаак сказав: «Послухай-но, я вже старий і не знаю, коли прийде смерть. 3Тож візьми свою зброю, сагайдак зі стрілами й лук, іди в поле і вполюй дичину для мене. 4Зготуй мені смачну, мою улюблену страву і дай мені поїсти, щоб я зміг благословити тебе перед тим, як помру».
5Ревекка слухала, як він промовляв до сина Ісава. Ісав вирушив у степ полювати дичину для батька. 6Тоді Ревекка мовила до свого сина Якова: «Слухай. Я чула, як твій батько сказав твоєму братові Ісаву: 7„Принеси мені дичини і приготуй мою улюблену страву, а потім я благословлю тебе перед Господом, поки не помер”. 8Тож послухайся мене, сину, і зроби так, як я накажу. 9Піди в отару, візьми пару добрих молодих кіз і принеси мені, і я приготую з них для батька твого його улюблену смачну страву. 10А ти віднесеш йому, щоб він поїв і благословив тебе перед своєю смертю».
11Яків тоді й каже своїй матері: «Але ж мій брат волохатий, а в мене шкіра гладенька. 12Може статися, що батько торкнеться мене і впізнає, і зрозуміє, що я намагаюся обдурити його. І тоді він не благословить мене, а прокляне».
13Тоді мати сказала Якову: «Сину мій, нехай тоді прокляття, сказане на твою адресу, впаде на мене. Але послухай мене і зроби так, як я сказала. Принеси мені двох козенят».
14Тож Яків пішов, упіймав двох козенят і приніс їх матері, а вона приготувала батькову улюблену смачну страву. 15Тоді Ревекка взяла щонайкраще вбрання свого старшого сина Ісава, що було в хаті, та й вбрала в нього Якова, свого молодшого сина. 16Руки ж його й шию обгорнула козячим хутром. 17Дала вона в руки своєму синові Якову смачно приготовлене м’ясо та хліб, що спекла.
18Пішов Яків до свого батька та й каже: «Батьку мій». Ісаак озвався: «Що тобі? Ти хто, мій сину?» 19А Яків відповідає: «Це я, Ісав, твій первісток. Я зробив, як ти звелів мені. Сідай поїж дичини, а потім благослови мене». 20Ісаак тоді й питає свого сина: «Як це тобі вдалося так швидко впоратися з дичиною, мій сину?» Яків відказав: «Бо Господь Бог твій допоміг мені швидко знайти дичину». 21Тоді Ісаак і каже Якову: «Підійди ближче, дай мені торкнутися тебе, щоб пересвідчитися, чи й справді ти мій син Ісав, чи ні».
22Яків підійшов до свого батька Ісаака, і той, торкнувшись його, мовив: «У тебе голос Якова, але руки такі ж, як в Ісава». 23Ісаак не впізнав Якова, бо руки його були волохаті, як і в брата його Ісава. Тож Ісаак благословив Якова. 24Тоді питає: «Чи справді ти мій син Ісав?» Яків відповів: «Так».
Благословення Якова
25Ісаак йому й каже: «Принеси мені дичини, сину, щоб я поїв, а тоді благословлю тебе». Тож приніс Яків поїсти Ісаакові, й той поїв; він приніс вина, й той випив.
26І сказав Ісаак сину своєму Якову: «Підійди й поцілуй мене, сину». 27Яків підійшов до батька й поцілував його. Почувши запах Ісавового вбрання, Ісаак благословив його, мовивши:
«Запах сина мого, наче запах того поля,
благословенного Господом.
28Хай Бог пошле тобі небесної роси,
родючості твоїм угіддям,
нехай буде в тебе вдосталь збіжжя і вина.
29Нехай тобі народи служать,
народи хай схиляються перед тобою.
Будь же правителем над братами своїми.
Нехай сини матері твоєї схиляються перед тобою.
Хай буде проклятий той, хто тебе проклинає,
і благословенний той, хто тебе благословляє».
Благословення Ісава
30Щойно Ісаак скінчив своє благословення Якову, тієї ж миті, як Яків вийшов від свого батька Ісаака, брат Якова Ісав повернувся з полювання. 31Він також приготував смачну страву, приніс її батькові, та й каже йому: «Тату, ось сядь, поїж дичини, що я приготував, а потім благослови мене». 32Його батько Ісаак питає: «Хто ти такий?» Ісав відповів: «Я твій син, твій первісток Ісав».
33Тоді Ісаак затрусився, мов у пропасниці, й спитав: «Хто ж це тоді вполював дичину, приготував і приніс мені її? Я поїв та й благословив його перед твоїм приходом. І він залишиться благословенний».
34Почувши батькові слова, Ісав скрикнув гірко й розлючено і мовив: «Тоді й мене також благослови, батьку».
35Та Ісаак відповів: «Твій брат прийшов до мене перевдягнений і забрав твоє благословення». 36Ісав тоді й каже: «Не дарма ж його звуть Яковом#27:36 Яковом Яків означає «хитрий», «п’ятка» або «той, хто йде слідом». Див.: «Яків».. І це вже вдруге він ошукав мене. Спершу він видурив моє право на спадщину#27:36 право на спадщину Як правило, первонароджений син ставав главою сім’ї і одержував у спадок після батькової смерті подвійну частку. і ось тепер забрав моє благословення». Ісав запитав: «Невже в тебе не лишилося благословення для мене?»
37Ісаак відповів Ісаву: «Я зробив його твоїм володарем. Я віддав усіх його братів йому служити. Я обдарував його хлібом і вином. Що ж я для тебе зможу зробити, сину мій?» 38Ісав запитав батька: «Невже в тебе лиш одне благословення, мій батьку? Благослови й мене, мій батьку!» Ісав підвищив голос і заплакав.
39Тоді його батько Ісаак промовив:
«Не жити тобі на родючій землі
й не бачити роси небесної.
40Житимеш ти мечем своїм,
бути тобі слугою брата свого.
Та в боротьбі ти здобудеш свободу
і скинеш його ярмо зі своєї шиї».
Погрози Ісава
41Тож зненавидів Ісав свого брата Якова через те, що того благословив його батько, та й сказав собі: «Скоро прийде час сумувати за батьком моїм. А по тому я вб’ю брата Якова». 42Дізнавшись про те, що сказав її старший син Ісав, Ревекка покликала свого молодшого сина Якова і сказала: «Слухай, для твого брата Ісава втішно було б убити тебе. 43Тож, сину мій, послухайся мене. Зараз же тікай до мого брата Лавана в Гаран. 44Перечекай у нього якийсь час, доки лють у твого брата мине, 45доки гнів твого брата вгамується і він забуде про те, що ти заподіяв йому. Тоді я пришлю слугу по тебе, щоб ти вертався додому. Я не хочу в один день втратити вас обох». 46Потім Ревекка сказала Ісаакові: «Я дуже розчарована життям своїм через отих дочок (невісток) хиттитових. Як ще й Яків візьме собі хиттитку, то нащо мені жити?»
Поточний вибір:
Буття 27: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International
Буття 27
27
Обман Якова
1Коли Ісаак став старий і очі його перестали бачити, він покликав свого старшого сина Ісава і сказав: «Сину мій». Ісав озвався: «Так». 2Ісаак сказав: «Послухай-но, я вже старий і не знаю, коли прийде смерть. 3Тож візьми свою зброю, сагайдак зі стрілами й лук, іди в поле і вполюй дичину для мене. 4Зготуй мені смачну, мою улюблену страву і дай мені поїсти, щоб я зміг благословити тебе перед тим, як помру».
5Ревекка слухала, як він промовляв до сина Ісава. Ісав вирушив у степ полювати дичину для батька. 6Тоді Ревекка мовила до свого сина Якова: «Слухай. Я чула, як твій батько сказав твоєму братові Ісаву: 7„Принеси мені дичини і приготуй мою улюблену страву, а потім я благословлю тебе перед Господом, поки не помер”. 8Тож послухайся мене, сину, і зроби так, як я накажу. 9Піди в отару, візьми пару добрих молодих кіз і принеси мені, і я приготую з них для батька твого його улюблену смачну страву. 10А ти віднесеш йому, щоб він поїв і благословив тебе перед своєю смертю».
11Яків тоді й каже своїй матері: «Але ж мій брат волохатий, а в мене шкіра гладенька. 12Може статися, що батько торкнеться мене і впізнає, і зрозуміє, що я намагаюся обдурити його. І тоді він не благословить мене, а прокляне».
13Тоді мати сказала Якову: «Сину мій, нехай тоді прокляття, сказане на твою адресу, впаде на мене. Але послухай мене і зроби так, як я сказала. Принеси мені двох козенят».
14Тож Яків пішов, упіймав двох козенят і приніс їх матері, а вона приготувала батькову улюблену смачну страву. 15Тоді Ревекка взяла щонайкраще вбрання свого старшого сина Ісава, що було в хаті, та й вбрала в нього Якова, свого молодшого сина. 16Руки ж його й шию обгорнула козячим хутром. 17Дала вона в руки своєму синові Якову смачно приготовлене м’ясо та хліб, що спекла.
18Пішов Яків до свого батька та й каже: «Батьку мій». Ісаак озвався: «Що тобі? Ти хто, мій сину?» 19А Яків відповідає: «Це я, Ісав, твій первісток. Я зробив, як ти звелів мені. Сідай поїж дичини, а потім благослови мене». 20Ісаак тоді й питає свого сина: «Як це тобі вдалося так швидко впоратися з дичиною, мій сину?» Яків відказав: «Бо Господь Бог твій допоміг мені швидко знайти дичину». 21Тоді Ісаак і каже Якову: «Підійди ближче, дай мені торкнутися тебе, щоб пересвідчитися, чи й справді ти мій син Ісав, чи ні».
22Яків підійшов до свого батька Ісаака, і той, торкнувшись його, мовив: «У тебе голос Якова, але руки такі ж, як в Ісава». 23Ісаак не впізнав Якова, бо руки його були волохаті, як і в брата його Ісава. Тож Ісаак благословив Якова. 24Тоді питає: «Чи справді ти мій син Ісав?» Яків відповів: «Так».
Благословення Якова
25Ісаак йому й каже: «Принеси мені дичини, сину, щоб я поїв, а тоді благословлю тебе». Тож приніс Яків поїсти Ісаакові, й той поїв; він приніс вина, й той випив.
26І сказав Ісаак сину своєму Якову: «Підійди й поцілуй мене, сину». 27Яків підійшов до батька й поцілував його. Почувши запах Ісавового вбрання, Ісаак благословив його, мовивши:
«Запах сина мого, наче запах того поля,
благословенного Господом.
28Хай Бог пошле тобі небесної роси,
родючості твоїм угіддям,
нехай буде в тебе вдосталь збіжжя і вина.
29Нехай тобі народи служать,
народи хай схиляються перед тобою.
Будь же правителем над братами своїми.
Нехай сини матері твоєї схиляються перед тобою.
Хай буде проклятий той, хто тебе проклинає,
і благословенний той, хто тебе благословляє».
Благословення Ісава
30Щойно Ісаак скінчив своє благословення Якову, тієї ж миті, як Яків вийшов від свого батька Ісаака, брат Якова Ісав повернувся з полювання. 31Він також приготував смачну страву, приніс її батькові, та й каже йому: «Тату, ось сядь, поїж дичини, що я приготував, а потім благослови мене». 32Його батько Ісаак питає: «Хто ти такий?» Ісав відповів: «Я твій син, твій первісток Ісав».
33Тоді Ісаак затрусився, мов у пропасниці, й спитав: «Хто ж це тоді вполював дичину, приготував і приніс мені її? Я поїв та й благословив його перед твоїм приходом. І він залишиться благословенний».
34Почувши батькові слова, Ісав скрикнув гірко й розлючено і мовив: «Тоді й мене також благослови, батьку».
35Та Ісаак відповів: «Твій брат прийшов до мене перевдягнений і забрав твоє благословення». 36Ісав тоді й каже: «Не дарма ж його звуть Яковом#27:36 Яковом Яків означає «хитрий», «п’ятка» або «той, хто йде слідом». Див.: «Яків».. І це вже вдруге він ошукав мене. Спершу він видурив моє право на спадщину#27:36 право на спадщину Як правило, первонароджений син ставав главою сім’ї і одержував у спадок після батькової смерті подвійну частку. і ось тепер забрав моє благословення». Ісав запитав: «Невже в тебе не лишилося благословення для мене?»
37Ісаак відповів Ісаву: «Я зробив його твоїм володарем. Я віддав усіх його братів йому служити. Я обдарував його хлібом і вином. Що ж я для тебе зможу зробити, сину мій?» 38Ісав запитав батька: «Невже в тебе лиш одне благословення, мій батьку? Благослови й мене, мій батьку!» Ісав підвищив голос і заплакав.
39Тоді його батько Ісаак промовив:
«Не жити тобі на родючій землі
й не бачити роси небесної.
40Житимеш ти мечем своїм,
бути тобі слугою брата свого.
Та в боротьбі ти здобудеш свободу
і скинеш його ярмо зі своєї шиї».
Погрози Ісава
41Тож зненавидів Ісав свого брата Якова через те, що того благословив його батько, та й сказав собі: «Скоро прийде час сумувати за батьком моїм. А по тому я вб’ю брата Якова». 42Дізнавшись про те, що сказав її старший син Ісав, Ревекка покликала свого молодшого сина Якова і сказала: «Слухай, для твого брата Ісава втішно було б убити тебе. 43Тож, сину мій, послухайся мене. Зараз же тікай до мого брата Лавана в Гаран. 44Перечекай у нього якийсь час, доки лють у твого брата мине, 45доки гнів твого брата вгамується і він забуде про те, що ти заподіяв йому. Тоді я пришлю слугу по тебе, щоб ти вертався додому. Я не хочу в один день втратити вас обох». 46Потім Ревекка сказала Ісаакові: «Я дуже розчарована життям своїм через отих дочок (невісток) хиттитових. Як ще й Яків візьме собі хиттитку, то нащо мені жити?»
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International