Ви — діти Господні. Тож невже ви забули слова втіхи, звернені до вас: «Мій сину, не нехтуй покаранням Господнім і докори Його не вважай тягарем. Бо суворість Господня — тим, кого Він любить, й покарання Його — тим, кого вважає за Своїх дітей». Терпіть недолю як Батьківське покарання: то Бог суворий з вами як зі Своїми дітьми. Бо ж яку дитину батько не карає? Якщо ж ніхто вас не карає (кожну дитину карають), то, значить, ви не є законними дітьми, ви не є справжніми синами. Крім того, всі ми маємо батьків — людей, які виховують нас і яких ми поважаємо. Тож наскільки більше мусимо ми підкорятися нашому духовному Батькові, щоб жити. Суворість наших земних батьків — нетривала. Вони суворі з нами мірою свого розуміння, а Бог суворий з нами для того, щоб ми могли розділити з Ним Його святість. Немає такої кари, яка б здавалася приємною, бо вона завдає болю, але згодом, тим, хто навчений нею, вона приносить мирний врожай праведного життя.
Прочитати До Євреїв 12
Поділитись
Порівняти всі видання: До Євреїв 12:5-11
Зберігайте вірші, читайте офлайн, дивіться навчальні відео тощо!
Головна
Біблія
Плани
Відео