Книга Пророка Ісаї 49
49
Слуга Божий
1Послухайте мене, з усіх кінців землі народи,
послухайте, всі люди, хоч би де жили!
Ще до народження призвав Господь мене Йому служити,
Моє ім’я назвав, коли я в материнськім лоні був.
2Мені Він мову вигострив, мов разючий меч,
та захищає в затінку руки Своєї.
Мов гостру стрілу, мене відшліфував Господь,
надійно в сагайдаці заховав.
3Сказав Господь мені: «Слуга ти Мій,
Ізраїлю, прославлюсь Я тобою».
4А я подумав: «Даремно я трудився тяжко,
віддав всі сили марно, надаремне.
Але не сумніваюсь,
що Господь мені віддасть належне,
Він вирішить, що дати мені як нагороду».
5Господь створив мене в утробі,
щоб Його слугою був я.
Щоб Якова народ повернув до Нього,
щоб Ізраїль зібрався до Нього.
В очах Господніх шану мав,
Бог мій силою Своєю наділив мене.
6Тепер Він каже: «Немає важливішого слуги для Мене,
тож Я повинен повернути Якова народ,
народ Ізраїлю вцілілий повернуть додому.
Зроблю тебе Я світлом для решти народів,
щоб порятунок Мій дійшов у всі кінці землі».
7Ось що сказав Господь Святий,
Визволитель Ізраїлю тому,
кого народ зневажив, зненавидів,
тому, хто є рабом царів:
«Царі, побачивши тебе, на ноги підведуться,
правителі поклони будуть бити».
То через Господа, Який довів Свою вірність, через Святого Ізраїлю, Який обрав тебе.
День спасіння
8Господь каже:
«Твої молитви відізвалися в Мені,
Я добротою відповів тобі,
Я допоміг тобі, як визволив тебе з біди, опікувавсь тобою
й доручив донести Заповіт до людства,
підняти землю із руїн, вернути спадок розграбований тому,
хто володів одвіку ним.
9Ти сказати в’язням мусиш: „Вільні ви, ідіть!”
І в темноту послати гук: „Виходьте із пітьми”.
Вони знайдуть, чим годуватись по дорогах,
і голі пагорби їм пасовиськом стануть.
10Вони не знатимуть ні голоду, ні спраги.
Їм не дошкулить сонце і пустельний вітер,
бо Той, Хто дає їм втіху, поведе їх далі
і виведе їх до джерельної води.
11Всі гори Я перетворю на шлях широкий,
піднімуться Мої путі.
12Погляньте, поспішають люди із далеких мандрів,
ідуть і з півночі, і з заходу додому,
а дехто — з Асуанської землі (Єгипту)».
13Співайте, небеса, возрадуйся, щаслива земле,
наповніться веселими піснями, гори.
Тому що втішив Свій народ Господь,
Він співчуває бідакам Своїм.
Сіон, покинута жінка
14Але Сіон сказав: «Мене Господь покинув,
Володар мій забув мене».
15Господь сказав:
«Хіба забути жінка може дитинча своє,
чи може не жаліть дитя, що народила?
Якби вона й могла забути, то Я повіки не забуду.
16Поглянь, твоє ім’я тавровано вже на Моїх руках,
я думаю про Тебе без зупинки#49:16 без зупинки Або «перед очима завжди твої мури»..
17До тебе діти твої рідні поспішають,
від тебе підуть всі, хто руйнував тебе і мучив.
18Зведи угору зір, кинь погляд пильний.
Всі твої діти гуртуються і йдуть до тебе».
Господь сказав: «Так само правда, як і те, що Я живу,
ти їх носитимеш, як діадему,
ти їх вдягатимеш, мов наречена.
19Я справді зруйнував тебе й понівечив,
тебе на землю Я пожбурив,
але тепер твоя земля наповниться людьми,
на її теренах вони тіснитись будуть.
Підуть у небуття усі, хто руйнував її.
20Народжені на чужині, твої нащадки
до тебе якось завітають і промовлять:
„Нам тісно тут, замало місця,
дай ще землі нам, щоби селитись ми могли”.
21Тоді себе на самоті спитаєш:
„Хто народив мені усіх дітей?
Я втратила своїх дітей, не можу мати інших,
була у вигнанні, поневірялась у краях чужих.
Хто ж виростив, підняв на ноги цих синів?
Самотньою лишилась я, то звідкіля ж вони прийшли?”»
22Ось що сказав Господь, мій Володар:
«Я помахом руки народам знак подам,
Я стяг звитяжний піднесу, щоб кожен бачив.
До тебе принесуть синів в обіймах,
дочок твоїх тобі доставлять на плечах.
23Царі навчатимуть твоїх дітей,
про них царівни піклуватись будуть.
Вони вклонятимуться тобі низько
і цілуватимуть підошви ніг твоїх.
Тоді ти зрозумієш: Я — Господь,
не розчарується ніхто, хто в Мене вірить».
24Чи можна в переможця відібрати здобич,
або відбити полоненого, щоб той утік?
25Ось що Господь говорить:
«Так, відберуть у переможців полонених,
повернуться трофеї тим, кому належали раніше.
Я власноруч піду на ворогів твоїх,
щоб врятувати твоїх дітей.
26Я змушу ворогів твоїх давитися своєю плоттю,
від крові власної сп’яніти, наче від вина.
І зрозуміють всі, що Я — Господь, твій Рятівник,
твій Визволитель, Бог Якова могутній».
Поточний вибір:
Книга Пророка Ісаї 49: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International
Книга Пророка Ісаї 49
49
Слуга Божий
1Послухайте мене, з усіх кінців землі народи,
послухайте, всі люди, хоч би де жили!
Ще до народження призвав Господь мене Йому служити,
Моє ім’я назвав, коли я в материнськім лоні був.
2Мені Він мову вигострив, мов разючий меч,
та захищає в затінку руки Своєї.
Мов гостру стрілу, мене відшліфував Господь,
надійно в сагайдаці заховав.
3Сказав Господь мені: «Слуга ти Мій,
Ізраїлю, прославлюсь Я тобою».
4А я подумав: «Даремно я трудився тяжко,
віддав всі сили марно, надаремне.
Але не сумніваюсь,
що Господь мені віддасть належне,
Він вирішить, що дати мені як нагороду».
5Господь створив мене в утробі,
щоб Його слугою був я.
Щоб Якова народ повернув до Нього,
щоб Ізраїль зібрався до Нього.
В очах Господніх шану мав,
Бог мій силою Своєю наділив мене.
6Тепер Він каже: «Немає важливішого слуги для Мене,
тож Я повинен повернути Якова народ,
народ Ізраїлю вцілілий повернуть додому.
Зроблю тебе Я світлом для решти народів,
щоб порятунок Мій дійшов у всі кінці землі».
7Ось що сказав Господь Святий,
Визволитель Ізраїлю тому,
кого народ зневажив, зненавидів,
тому, хто є рабом царів:
«Царі, побачивши тебе, на ноги підведуться,
правителі поклони будуть бити».
То через Господа, Який довів Свою вірність, через Святого Ізраїлю, Який обрав тебе.
День спасіння
8Господь каже:
«Твої молитви відізвалися в Мені,
Я добротою відповів тобі,
Я допоміг тобі, як визволив тебе з біди, опікувавсь тобою
й доручив донести Заповіт до людства,
підняти землю із руїн, вернути спадок розграбований тому,
хто володів одвіку ним.
9Ти сказати в’язням мусиш: „Вільні ви, ідіть!”
І в темноту послати гук: „Виходьте із пітьми”.
Вони знайдуть, чим годуватись по дорогах,
і голі пагорби їм пасовиськом стануть.
10Вони не знатимуть ні голоду, ні спраги.
Їм не дошкулить сонце і пустельний вітер,
бо Той, Хто дає їм втіху, поведе їх далі
і виведе їх до джерельної води.
11Всі гори Я перетворю на шлях широкий,
піднімуться Мої путі.
12Погляньте, поспішають люди із далеких мандрів,
ідуть і з півночі, і з заходу додому,
а дехто — з Асуанської землі (Єгипту)».
13Співайте, небеса, возрадуйся, щаслива земле,
наповніться веселими піснями, гори.
Тому що втішив Свій народ Господь,
Він співчуває бідакам Своїм.
Сіон, покинута жінка
14Але Сіон сказав: «Мене Господь покинув,
Володар мій забув мене».
15Господь сказав:
«Хіба забути жінка може дитинча своє,
чи може не жаліть дитя, що народила?
Якби вона й могла забути, то Я повіки не забуду.
16Поглянь, твоє ім’я тавровано вже на Моїх руках,
я думаю про Тебе без зупинки#49:16 без зупинки Або «перед очима завжди твої мури»..
17До тебе діти твої рідні поспішають,
від тебе підуть всі, хто руйнував тебе і мучив.
18Зведи угору зір, кинь погляд пильний.
Всі твої діти гуртуються і йдуть до тебе».
Господь сказав: «Так само правда, як і те, що Я живу,
ти їх носитимеш, як діадему,
ти їх вдягатимеш, мов наречена.
19Я справді зруйнував тебе й понівечив,
тебе на землю Я пожбурив,
але тепер твоя земля наповниться людьми,
на її теренах вони тіснитись будуть.
Підуть у небуття усі, хто руйнував її.
20Народжені на чужині, твої нащадки
до тебе якось завітають і промовлять:
„Нам тісно тут, замало місця,
дай ще землі нам, щоби селитись ми могли”.
21Тоді себе на самоті спитаєш:
„Хто народив мені усіх дітей?
Я втратила своїх дітей, не можу мати інших,
була у вигнанні, поневірялась у краях чужих.
Хто ж виростив, підняв на ноги цих синів?
Самотньою лишилась я, то звідкіля ж вони прийшли?”»
22Ось що сказав Господь, мій Володар:
«Я помахом руки народам знак подам,
Я стяг звитяжний піднесу, щоб кожен бачив.
До тебе принесуть синів в обіймах,
дочок твоїх тобі доставлять на плечах.
23Царі навчатимуть твоїх дітей,
про них царівни піклуватись будуть.
Вони вклонятимуться тобі низько
і цілуватимуть підошви ніг твоїх.
Тоді ти зрозумієш: Я — Господь,
не розчарується ніхто, хто в Мене вірить».
24Чи можна в переможця відібрати здобич,
або відбити полоненого, щоб той утік?
25Ось що Господь говорить:
«Так, відберуть у переможців полонених,
повернуться трофеї тим, кому належали раніше.
Я власноруч піду на ворогів твоїх,
щоб врятувати твоїх дітей.
26Я змушу ворогів твоїх давитися своєю плоттю,
від крові власної сп’яніти, наче від вина.
І зрозуміють всі, що Я — Господь, твій Рятівник,
твій Визволитель, Бог Якова могутній».
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International