Від Луки 10
10
Ісус посилає учнів Своїх на проповідь
1Невдовзі Господь призначив сімдесят двох#10:1 сімдесят двох У деяких грецьких списках сказано «сімдесятьох». Також див.: вірш 17. учнів і вирядив їх перед Собою — по два в кожне місто й поселення, куди Сам Він збирався незабаром прийти. 2Ісус сказав їм: «Жнива великі, та мало робітників. Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива. 3Ідіть! І знайте, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї. 4Не беріть із собою ні гаманця, ні торби, ні сандалів. І не вітайте нікого по дорозі. 5А ввійшовши до чиєїсь оселі, спершу мовте: „Мир дому цьому!” 6Якщо там миролюбива людина, то ваше благословення зостанеться з нею. Коли ж ні — воно до вас повернеться.
7Залишайтеся в тому домі, їжте й пийте те, що запропонують господарі, бо робітник вартий того, що йому платять. Не переходьте із дому в дім.
8Коли ввійдете до міста й вам виявлять гостинність, їжте те, що вам подадуть. 9Зцілюйте хворих у тому місті й кажіть людям: „Царство Боже наближається#10:9 наближається Або «вже близько», чи «вже прийшло». до вас!” 10Якщо ж прийдете до міста, де гостинності вам не виявлять, то вийдіть на вулиці й промовте: 11„Навіть порох вашого міста ми обтрушуємо перед вами з ніг своїх. Та пам’ятайте: Царство Боже наближається до вас!” 12Кажу вам, що навіть людям Содома легше поведеться в той день, ніж тому негостинному місту».
Попередження невіруючим
(Мт. 11:20-24)
13«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом. 14І все ж Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам! 15А ти, Капернауме, чи будеш піднесений до небес? Ні, ти зійдеш у пекло!
16Хто слухає вас, учнів Моїх, той слухає Мене, а хто зрікається вас, той зрікається і Мене. Хто ж зрікається Мене, той зрікається й Того, Хто послав Мене».
Повернення Ісусових учнів
17Сімдесят два учнів з радістю повернулися до Ісуса й розповіли: «Господи, навіть нечисті духи підкорялися нам, коли ми наказували їм Твоїм ім’ям!» 18Ісус відповів їм: «Я бачив, як сатана падав з небес, мов блискавка! 19Але послухайте! Я дав вам владу, щоб ви могли наступати на змій та скорпіонів. Я дав вам владу над усією силою ворога нашого. 20Та не треба радіти з того, що вам підкоряються духи. Радійте з того, що імена ваші написані на небесах».
Молитва Ісуса
(Мт. 11:25-27; 13:16-17)
21Сповнений Духа Святого, Ісус відчув велику радість і промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим#10:21 простим Або «простим, як малі діти».. Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя. 22Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Хто є Сином — не знає ніхто, крім Отця, і хто є Отцем не відомо нікому, крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця».
23Повернувшись до учнів, Ісус сказав їм довірливо: «Благословенні очі, які бачать те, що бачите ви! 24Бо, повірте, чимало пророків і царів хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».
Історія про доброго самаритянина
25Один законник підвівся і, випробовуючи Ісуса, запитав: «Вчителю, що мушу я зробити, аби здобути вічне життя?» 26Ісус промовив: «А що написано в Законі? Яке твоє розуміння того, що ти там вичитав?» 27Той відповів: «„Любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, усією силою і розумом своїм”#Повт. Закону 6:5.. А також: „Любіть ближнього свого, як себе самого”»#Лев. 19:18..
28Тоді Ісус сказав йому: «Ти відповів правильно. Виконуй це і тоді здобудеш вічне життя». 29Але він, намагаючись виправдатись, запитав: «Але хто є моїм ближнім?» 30Ісус відповів: «Ішов якось чоловік із Єрусалиму до Єрихона і потрапив до рук грабіжників. Ті роздягли його, побили та й подалися геть, залишивши його ледь живого. 31Випадково йшов священик по тій дорозі. Помітивши пограбованого, він перейшов на інший бік дороги, обійшовши його. 32Тією ж дорогою йшов левит. Побачивши побитого, він також перейшов на інший бік. 33Потім прийшов туди подорожній самаритянин. Коли він побачив нещасного, то сповнився співчуттям до нього.
34Він підійшов, перев’язав рани, після того, як полив їх оливою та вином#10:34 оливою та вином Їх використовували як ліки при пораненнях.. Тоді поклав стражденного на свого віслюка, відвіз до заїжджого двору і там подбав про нього. 35Наступного дня самаритянин дав господарю заїзду два динари й сказав: „Подбай про цього чоловіка. Якщо витратиш більше, я віддам тобі різницю, коли повернуся”.
36То хто ж із цих трьох був ближнім чоловікові, який постраждав від грабіжників?»
37Законник відповів: «Той, хто змилостився над ним». Тоді Ісус промовив: «Тож іди й роби так, як він».
Ісус у Марти й Марії
38Мандруючи, Ісус і Його учні зайшли якось до одного селища. І їх гостинно привітала жінка, яку звали Марта. 39Вона мала сестру Марію, яка сіла біля Господніх ніг і слухала те, що Він говорив. 40А Марта була дуже заклопотана по господарству. Вона підійшла до Ісуса й запитала: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя всю роботу звалила на мене саму? Скажи їй, щоб допомогла мені». 41Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти турбуєшся та журишся про багато справ, 42а необхідною є лише одна. Марія ж вибрала те найкраще, чого в неї ніхто не відбере».
Поточний вибір:
Від Луки 10: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International
Від Луки 10
10
Ісус посилає учнів Своїх на проповідь
1Невдовзі Господь призначив сімдесят двох#10:1 сімдесят двох У деяких грецьких списках сказано «сімдесятьох». Також див.: вірш 17. учнів і вирядив їх перед Собою — по два в кожне місто й поселення, куди Сам Він збирався незабаром прийти. 2Ісус сказав їм: «Жнива великі, та мало робітників. Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива. 3Ідіть! І знайте, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї. 4Не беріть із собою ні гаманця, ні торби, ні сандалів. І не вітайте нікого по дорозі. 5А ввійшовши до чиєїсь оселі, спершу мовте: „Мир дому цьому!” 6Якщо там миролюбива людина, то ваше благословення зостанеться з нею. Коли ж ні — воно до вас повернеться.
7Залишайтеся в тому домі, їжте й пийте те, що запропонують господарі, бо робітник вартий того, що йому платять. Не переходьте із дому в дім.
8Коли ввійдете до міста й вам виявлять гостинність, їжте те, що вам подадуть. 9Зцілюйте хворих у тому місті й кажіть людям: „Царство Боже наближається#10:9 наближається Або «вже близько», чи «вже прийшло». до вас!” 10Якщо ж прийдете до міста, де гостинності вам не виявлять, то вийдіть на вулиці й промовте: 11„Навіть порох вашого міста ми обтрушуємо перед вами з ніг своїх. Та пам’ятайте: Царство Боже наближається до вас!” 12Кажу вам, що навіть людям Содома легше поведеться в той день, ніж тому негостинному місту».
Попередження невіруючим
(Мт. 11:20-24)
13«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом. 14І все ж Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам! 15А ти, Капернауме, чи будеш піднесений до небес? Ні, ти зійдеш у пекло!
16Хто слухає вас, учнів Моїх, той слухає Мене, а хто зрікається вас, той зрікається і Мене. Хто ж зрікається Мене, той зрікається й Того, Хто послав Мене».
Повернення Ісусових учнів
17Сімдесят два учнів з радістю повернулися до Ісуса й розповіли: «Господи, навіть нечисті духи підкорялися нам, коли ми наказували їм Твоїм ім’ям!» 18Ісус відповів їм: «Я бачив, як сатана падав з небес, мов блискавка! 19Але послухайте! Я дав вам владу, щоб ви могли наступати на змій та скорпіонів. Я дав вам владу над усією силою ворога нашого. 20Та не треба радіти з того, що вам підкоряються духи. Радійте з того, що імена ваші написані на небесах».
Молитва Ісуса
(Мт. 11:25-27; 13:16-17)
21Сповнений Духа Святого, Ісус відчув велику радість і промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим#10:21 простим Або «простим, як малі діти».. Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя. 22Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Хто є Сином — не знає ніхто, крім Отця, і хто є Отцем не відомо нікому, крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця».
23Повернувшись до учнів, Ісус сказав їм довірливо: «Благословенні очі, які бачать те, що бачите ви! 24Бо, повірте, чимало пророків і царів хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».
Історія про доброго самаритянина
25Один законник підвівся і, випробовуючи Ісуса, запитав: «Вчителю, що мушу я зробити, аби здобути вічне життя?» 26Ісус промовив: «А що написано в Законі? Яке твоє розуміння того, що ти там вичитав?» 27Той відповів: «„Любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, усією силою і розумом своїм”#Повт. Закону 6:5.. А також: „Любіть ближнього свого, як себе самого”»#Лев. 19:18..
28Тоді Ісус сказав йому: «Ти відповів правильно. Виконуй це і тоді здобудеш вічне життя». 29Але він, намагаючись виправдатись, запитав: «Але хто є моїм ближнім?» 30Ісус відповів: «Ішов якось чоловік із Єрусалиму до Єрихона і потрапив до рук грабіжників. Ті роздягли його, побили та й подалися геть, залишивши його ледь живого. 31Випадково йшов священик по тій дорозі. Помітивши пограбованого, він перейшов на інший бік дороги, обійшовши його. 32Тією ж дорогою йшов левит. Побачивши побитого, він також перейшов на інший бік. 33Потім прийшов туди подорожній самаритянин. Коли він побачив нещасного, то сповнився співчуттям до нього.
34Він підійшов, перев’язав рани, після того, як полив їх оливою та вином#10:34 оливою та вином Їх використовували як ліки при пораненнях.. Тоді поклав стражденного на свого віслюка, відвіз до заїжджого двору і там подбав про нього. 35Наступного дня самаритянин дав господарю заїзду два динари й сказав: „Подбай про цього чоловіка. Якщо витратиш більше, я віддам тобі різницю, коли повернуся”.
36То хто ж із цих трьох був ближнім чоловікові, який постраждав від грабіжників?»
37Законник відповів: «Той, хто змилостився над ним». Тоді Ісус промовив: «Тож іди й роби так, як він».
Ісус у Марти й Марії
38Мандруючи, Ісус і Його учні зайшли якось до одного селища. І їх гостинно привітала жінка, яку звали Марта. 39Вона мала сестру Марію, яка сіла біля Господніх ніг і слухала те, що Він говорив. 40А Марта була дуже заклопотана по господарству. Вона підійшла до Ісуса й запитала: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя всю роботу звалила на мене саму? Скажи їй, щоб допомогла мені». 41Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти турбуєшся та журишся про багато справ, 42а необхідною є лише одна. Марія ж вибрала те найкраще, чого в неї ніхто не відбере».
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International