Від Луки 24
24
Звістка про Ісусове воскресіння
(Мт. 28:1-10; Мк. 16:1-8; Ін. 20:1-10)
1У перший день тижня#24:1 У перший… тижня В Ізраїлі тиждень починався з неділі., рано-вранці жінки, взявши з собою пахощів, які вони приготували, прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса. 2Вони побачили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік. 3Жінки ввійшли в склеп, але тіла Господа Ісуса там не знайшли.
4Поки вони дивувалися тим, що трапилося, поруч із ними раптом з’явилися двоє чоловіків у сліпучому вбранні. 5Налякані, жінки впали долілиць. Тоді чоловіки заговорили до них: «Чому ви шукаєте серед мертвих Того, Хто є живий? 6Тут Його немає; Він воскрес! Згадайте, що Він говорив вам у Ґалилеї. 7Він казав, що Сина Людського має бути віддано грішникам і розіп’ято, але на третій день Він воскресне знов».
8І тоді жінки згадали Ісусові слова.
9Вони повернулися до міста й розповіли про все це одинадцятьом апостолам і всім іншим учням Ісусовим. 10Ті жінки були Марія Маґдалена, Іоанна й Марія, мати Якова. Вони, та інші жінки, які були з ними, розповіли апостолам про все, що сталося. 11Але апостолам їхня розповідь здалася безглуздою, і вони жінкам не повірили.
12Та Петро встав і побіг до могили. Він зайшов у печеру, але не знайшов там нічого, крім лляної тканини, в яку було завернуте тіло Ісуса. Він пішов назад, дивуючись — що то могло статися?#24:12 Та Петро… статися У деяких древньогрецьких рукописах цього вірша немає.
По дорозі до Емауса
(Мк. 16:12-13)
13Того ж дня двоє Ісусових учнів йшли до містечка Емауса, що в дванадцяти кілометрах#24:13 в дванадцяти кілометрах Буквально «в семи стадіях». від Єрусалиму. 14По дорозі вони обговорювали все, що сталося.
15І от саме під час цієї розмови Сам Ісус наблизився до них, й пішов далі з ними разом. 16Але ж їм не дозволено було впізнати Христа. 17Ісус запитав їх: «Що це за речі, які ви обговорюєте між собою дорогою?» Вони зупинилися й сумно подивилися на Нього. 18Один із них, якого звали Клеопа, сказав Ісусу: «Ти, мабуть, один такий, хто мешкає у Єрусалимі й не знає про те, що там сталося останніми днями».
19Та Ісус спитав: «Про що це ти говориш?» А вони кажуть: «Про те, що сталося з Ісусом з Назарета. То був Чоловік, Який виявився пророком, могутній ділом і словом, перед Богом і всіма людьми. 20І як наші головні священики й вожді віддали Його, щоб присудити до страти і розп’яття на хресті.
21Ми сподівалися, що це був саме Той, Котрий збирався визволити Ізраїль. Але попри все, сьогодні, третього дня відтоді, як Його було страчено, 22деякі наших жінок приголомшили нас: рано вранці вони пішли до могили, де Його було поховано, але не знайшли там Його тіла. 23Вони прийшли й розповіли нам, що їм було видіння — вони бачили Ангелів. І Ангели сказали їм, що Ісус живий. 24Тоді дехто з тих, хто був з нами, пішли до могили. Вони знайшли все точно так, як жінки розповіли, але не побачили Його».
25Тоді Ісус сказав їм: «Ви такі нерозумні! І як тяжко вам повірити у те, про що говорили пророки! 26Чи не мусив Христос прийняти ці страждання, а потім увійти у славу Свою?» 27І так, починаючи з Мойсея, зупиняючись на кожному з пророків, Ісус пояснив тим двом Своїм учням те, що сказано про Нього в усьому Святому Писанні.
28Вони підійшли до містечка, до якого прямували, та Ісус удав, ніби хоче йти далі. 29Але вони дуже вмовляли Його: «Зостанься з нами, бо день майже закінчився й вже вечоріє». Тож Він погодився й залишився з ними.
30Коли вони сіли за стіл, Ісус узяв хліб і віддав дяку, а потім розломив його й роздав їм. 31І тут їхні очі відкрилися, й вони впізнали Ісуса, але Він зник. 32І один із учнів сказав другому: «Чи не горіли наші серця в грудях, коли Він говорив з нами по дорозі, пояснюючи нам Святе Писання?»
33Тієї ж миті вони підвелися й пішли назад до Єрусалиму. Вони знайшли одинадцятьох апостолів і інших учнів Христа, котрі зібралися разом з ними. 34Апостоли та інші учні сказали: «Господь справді воскрес! Він з’явився Симонові». 35Тоді ті двоє учнів розповіли про все, що з ними сталося на дорозі, і як вони впізнали Ісуса, коли Він розломив хліб.
Ісус являється Своїм учням
(Мт. 28:16-20; Мк. 16:14-18; Ін. 20:19-23; Дії 1:6-8)
36Коли вони все це розповідали, Сам Ісус став між ними, сказавши: «Мир вам!» 37Але їх охопив страх. Вони затремтіли, бо подумали, що бачать привід.
38Але Він сказав їм: «Чого ви так стривожилися? Чому сумніви заворушилися в ваших серцях? 39Погляньте на Мої руки й ноги. Ви ж бачите: це справді Я. Торкніться Мене й подивіться на Мене. Привиди не мають м’яса й кісток. Як ви бачите — Я маю». 40І промовляючи це, Він показував їм руки й ноги.
41Поки вони ще не вірили, і дивувалися, і раділи, Ісус спитав їх: «Чи маєте ви тут щось поїсти?»
42Апостоли дали Йому шмат печеної риби. 43Він узяв і почав їсти перед ними. 44І сказав їм Ісус: «Це слова, що казав Я вам, коли ще був із вами: все сказане про Мене в Законі Мойсеєвім, у пророків і в псалмах — мусить збутися». 45І Він розкрив їх розум, щоб вони могли розуміти Святе Писання. 46І промовив Ісус: «Так сказано у Святому Писанні: Христос страждатиме й воскресне з мертвих на третій день. 47-48Ви — свідки цих подій. Ви повинні проповідувати покаяння для прощення гріхів усім народам, починаючи з Єрусалиму. 49Пам’ятайте, що Я пошлю вам Того, Кого обіцяв Отець Мій, але залишайтеся в місті, аж доки ви одержите силу з небес».
Вознесіння Ісуса на небо
(Мк. 16:19-20; Дії 1:9-11)
50Потім Ісус вивів учнів Своїх із Єрусалиму, та повів аж до Віфанії, а опісля, піднявши руки, благословив їх. 51Благословляючи, Ісус залишив їх і вознісся на небо. 52Апостоли вклонилися Йому, а потім повернулися до Єрусалиму, сповнені великої радості. 53І весь час, перебуваючи в храмі, вони славили Бога.
Поточний вибір:
Від Луки 24: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International
Від Луки 24
24
Звістка про Ісусове воскресіння
(Мт. 28:1-10; Мк. 16:1-8; Ін. 20:1-10)
1У перший день тижня#24:1 У перший… тижня В Ізраїлі тиждень починався з неділі., рано-вранці жінки, взявши з собою пахощів, які вони приготували, прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса. 2Вони побачили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік. 3Жінки ввійшли в склеп, але тіла Господа Ісуса там не знайшли.
4Поки вони дивувалися тим, що трапилося, поруч із ними раптом з’явилися двоє чоловіків у сліпучому вбранні. 5Налякані, жінки впали долілиць. Тоді чоловіки заговорили до них: «Чому ви шукаєте серед мертвих Того, Хто є живий? 6Тут Його немає; Він воскрес! Згадайте, що Він говорив вам у Ґалилеї. 7Він казав, що Сина Людського має бути віддано грішникам і розіп’ято, але на третій день Він воскресне знов».
8І тоді жінки згадали Ісусові слова.
9Вони повернулися до міста й розповіли про все це одинадцятьом апостолам і всім іншим учням Ісусовим. 10Ті жінки були Марія Маґдалена, Іоанна й Марія, мати Якова. Вони, та інші жінки, які були з ними, розповіли апостолам про все, що сталося. 11Але апостолам їхня розповідь здалася безглуздою, і вони жінкам не повірили.
12Та Петро встав і побіг до могили. Він зайшов у печеру, але не знайшов там нічого, крім лляної тканини, в яку було завернуте тіло Ісуса. Він пішов назад, дивуючись — що то могло статися?#24:12 Та Петро… статися У деяких древньогрецьких рукописах цього вірша немає.
По дорозі до Емауса
(Мк. 16:12-13)
13Того ж дня двоє Ісусових учнів йшли до містечка Емауса, що в дванадцяти кілометрах#24:13 в дванадцяти кілометрах Буквально «в семи стадіях». від Єрусалиму. 14По дорозі вони обговорювали все, що сталося.
15І от саме під час цієї розмови Сам Ісус наблизився до них, й пішов далі з ними разом. 16Але ж їм не дозволено було впізнати Христа. 17Ісус запитав їх: «Що це за речі, які ви обговорюєте між собою дорогою?» Вони зупинилися й сумно подивилися на Нього. 18Один із них, якого звали Клеопа, сказав Ісусу: «Ти, мабуть, один такий, хто мешкає у Єрусалимі й не знає про те, що там сталося останніми днями».
19Та Ісус спитав: «Про що це ти говориш?» А вони кажуть: «Про те, що сталося з Ісусом з Назарета. То був Чоловік, Який виявився пророком, могутній ділом і словом, перед Богом і всіма людьми. 20І як наші головні священики й вожді віддали Його, щоб присудити до страти і розп’яття на хресті.
21Ми сподівалися, що це був саме Той, Котрий збирався визволити Ізраїль. Але попри все, сьогодні, третього дня відтоді, як Його було страчено, 22деякі наших жінок приголомшили нас: рано вранці вони пішли до могили, де Його було поховано, але не знайшли там Його тіла. 23Вони прийшли й розповіли нам, що їм було видіння — вони бачили Ангелів. І Ангели сказали їм, що Ісус живий. 24Тоді дехто з тих, хто був з нами, пішли до могили. Вони знайшли все точно так, як жінки розповіли, але не побачили Його».
25Тоді Ісус сказав їм: «Ви такі нерозумні! І як тяжко вам повірити у те, про що говорили пророки! 26Чи не мусив Христос прийняти ці страждання, а потім увійти у славу Свою?» 27І так, починаючи з Мойсея, зупиняючись на кожному з пророків, Ісус пояснив тим двом Своїм учням те, що сказано про Нього в усьому Святому Писанні.
28Вони підійшли до містечка, до якого прямували, та Ісус удав, ніби хоче йти далі. 29Але вони дуже вмовляли Його: «Зостанься з нами, бо день майже закінчився й вже вечоріє». Тож Він погодився й залишився з ними.
30Коли вони сіли за стіл, Ісус узяв хліб і віддав дяку, а потім розломив його й роздав їм. 31І тут їхні очі відкрилися, й вони впізнали Ісуса, але Він зник. 32І один із учнів сказав другому: «Чи не горіли наші серця в грудях, коли Він говорив з нами по дорозі, пояснюючи нам Святе Писання?»
33Тієї ж миті вони підвелися й пішли назад до Єрусалиму. Вони знайшли одинадцятьох апостолів і інших учнів Христа, котрі зібралися разом з ними. 34Апостоли та інші учні сказали: «Господь справді воскрес! Він з’явився Симонові». 35Тоді ті двоє учнів розповіли про все, що з ними сталося на дорозі, і як вони впізнали Ісуса, коли Він розломив хліб.
Ісус являється Своїм учням
(Мт. 28:16-20; Мк. 16:14-18; Ін. 20:19-23; Дії 1:6-8)
36Коли вони все це розповідали, Сам Ісус став між ними, сказавши: «Мир вам!» 37Але їх охопив страх. Вони затремтіли, бо подумали, що бачать привід.
38Але Він сказав їм: «Чого ви так стривожилися? Чому сумніви заворушилися в ваших серцях? 39Погляньте на Мої руки й ноги. Ви ж бачите: це справді Я. Торкніться Мене й подивіться на Мене. Привиди не мають м’яса й кісток. Як ви бачите — Я маю». 40І промовляючи це, Він показував їм руки й ноги.
41Поки вони ще не вірили, і дивувалися, і раділи, Ісус спитав їх: «Чи маєте ви тут щось поїсти?»
42Апостоли дали Йому шмат печеної риби. 43Він узяв і почав їсти перед ними. 44І сказав їм Ісус: «Це слова, що казав Я вам, коли ще був із вами: все сказане про Мене в Законі Мойсеєвім, у пророків і в псалмах — мусить збутися». 45І Він розкрив їх розум, щоб вони могли розуміти Святе Писання. 46І промовив Ісус: «Так сказано у Святому Писанні: Христос страждатиме й воскресне з мертвих на третій день. 47-48Ви — свідки цих подій. Ви повинні проповідувати покаяння для прощення гріхів усім народам, починаючи з Єрусалиму. 49Пам’ятайте, що Я пошлю вам Того, Кого обіцяв Отець Мій, але залишайтеся в місті, аж доки ви одержите силу з небес».
Вознесіння Ісуса на небо
(Мк. 16:19-20; Дії 1:9-11)
50Потім Ісус вивів учнів Своїх із Єрусалиму, та повів аж до Віфанії, а опісля, піднявши руки, благословив їх. 51Благословляючи, Ісус залишив їх і вознісся на небо. 52Апостоли вклонилися Йому, а потім повернулися до Єрусалиму, сповнені великої радості. 53І весь час, перебуваючи в храмі, вони славили Бога.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International