Від Матвія 22:34-46

Почувши, як Ісус Своєю відповіддю примусив замовкнути саддукеїв, фарисеї зібралися разом. Один із них, знавець Закону Мойсея запитав, випробовуючи Ісуса: «Вчителю, яка заповідь Закону є найважливішою?» Ісус відповів: «„Люби Господа Бога свого всім серцем, усією душею і розумом своїм”. Це перша і найголовніша заповідь. Є ще й друга заповідь, подібна до цієї: „Любіть ближнього свого, як себе самого”. Увесь Закон і вчення пророків спираються на ці дві заповіді». Тоді Ісус звернувся до всіх фарисеїв, які зібралися там: «Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?» Вони відповіли: «Давидів Син». Ісус сказав: «Як же тоді Давид, якого надихнув Дух Святий, назвав Його Господом, коли казав: „Господь Бог мовив до Господа мого: Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх”. Тобто сам Давид називав Христа „Господом”. То як же Він може бути Сином Давидовим?» Але ніхто Ісусу на те нічого не міг відповісти, і відтоді ніхто не наважувався Його про щось питати.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Від Матвія 22:34-46