Від Марка 2

2
Зцілення паралізованого
(Мт. 9:1-8; Лк. 5:17-26)
1За кілька днів повернувся Ісус до Капернаума, і по місту пішла чутка, що Він був вдома. 2Тож зібралося там так багато людей, що місця не вистачало навіть за дверима. У той час, коли Ісус проповідував їм слово Своє, 3надійшов гурт із паралізованим чоловіком, якого четверо несли на ношах. 4Вони не могли пронести чоловіка до Ісуса крізь натовп, тож, розібравши дах будинку, де знаходився Христос, спустили до кімнати ліжко, на якому лежав паралізований. 5Коли Він побачив, як сильно вони вірують, то мовив до немічного: «Сину Мій, гріхи твої прощені».
6Там сиділи деякі книжники, які бачили, що Ісус зробив, та почали говорити поміж собою: 7«Як Він може казати таке? Він зневажає Всевишнього! Ніхто не може прощати гріхи, крім Самого Бога!»
8Ісус одразу взнав, що вони думали про себе і сказав їм: «Чому ви так думаєте? 9Що легше: сказати паралізованому: „Твої гріхи прощені” чи „Вставай, візьми свої ноші і йди?” 10Але Я доведу, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: 11«Кажу тобі: вставай, бери постіль свою і йди додому». 12Тієї ж миті паралізований встав, забрав свої ноші, і на очах у всіх пішов собі. Всі були приголомшені та славили Бога. Вони казали: «Ми ніколи не бачили нічого подібного».
Покликання Левія (Матвія)
(Мт. 9:9-13; Лк. 5:27-32)
13І знову Ісус вийшов до озера. Увесь натовп вийшов до Нього, і Він навчав їх. 14По дорозі Він побачив збирача податків Левія, сина Алфієвого. Ісус сказав йому: «Слідуй за Мною!» Тож Левій встав і вирушив за Ним.
15І сталося так, що коли Ісус їв у домі Левія, багато збирачів податків та грішників. (Адже чимало було таких, хто був Його послідовником).
16Коли книжники, які належали до секти фарисеїв побачили, що Ісус обідає з грішниками та збирачами податків, вони запитали Його учнів: «Чому Він їсть за одним столом зі збирачами податків і грішниками?»
17Коли Ісус почув це, Він відповів їм: «Не здоровим потрібен лікар, а хворим. Я прийшов, щоб покликати не праведників, а грішників до покаяння».
Про піст
(Мт. 9:14-17; Лк. 5:33-39)
18На той час учні Іоана та фарисеї постилися. Деякі з людей спитали Ісуса: «Чому учні Іоана та фарисеї дотримуються поста, а Твої учні — ні?»
19Ісус відповів на те: «Чи бачили ви колись, щоб друзі нареченого постилися на весіллі, поки молодий ще з ними? 20Та прийде час, коли молодий залишить їх, тоді вони й засумують і почнуть поститися.
21До старої одежі не пришивають латки з неусадженої тканини, бо вона збіжиться й відірветься від старої тканини і діра буде ще більшою. 22Ніхто не наливає молоде вино в старі міхи, бо воно їх розірве, та й міхи зіпсуються. Навпаки, для нового вина потрібні нові міхи».
Син Людський — Господь суботи
(Мт. 12:1-8; Лк. 6:1-5)
23Якось у суботу Ісус проходив пшеничним полем, а учні по дорозі почали зривати колоски та їсти зерно. 24Дехто з фарисеїв запитав Ісуса: «Поглянь, чому вони збирають зерно? Хіба Закон Мойсеїв не забороняє робити це в суботу?»
25У відповідь Ісус сказав їм: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли він і його супутники зголодніли? 26В той час, коли первосвящеником був Авіатар, Давид зайшов до Божого дому, та з’їв священні хліби, що були наготовані Богові, ще й дав тим, хто був з ним, хоч ті підношення, за Законом Мойсея, ніхто не міг їсти, крім священиків». 27Й Ісус додав: «Субота створена для людини, а не людина для суботи. 28Тож Син Людський — Господь і над суботою».

Поточний вибір:

Від Марка 2: UMT

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть