Псалми 142
142
1Маскіль Давида, коли він був у печері. Молитва.
2Я кличу Господа!
Благаю Господа мені послати ласку.
3Я Йому душу виливаю,
розповідаю про усі мої печалі.
4Коли занепадає дух мій,
Ти знаєш, що мені робити.
Однак, хоча б куди я йшов,
чатують вороги на мене.
5Поглянь! Немає поруч мене друга,
немає місця, де б відчув себе в безпеці я,
ніхто не переймається: чи я живу, чи вмер.
6О Господи, Тебе я кликав,
казав, що Ти — моє спасіння,
бо Ти для мене — все, що маю в світі.
7Прислухайсь до молитв моїх,
адже я немічний, безсилий.
Врятуй мене від тих,
хто по п’ятах іде, вони ж бо дужі.
8Дай вирватись душі з цієї пастки, де страждає,
аби я міг вславлять Твоє ім’я.
Тоді довкруги зберуться добрі люди,
бо власноруч подбав про мене Ти.
Поточний вибір:
Псалми 142: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International