Одкровення Апостола Іоана 16
16
Сім чаш гніву Божого
1Тоді почув я гучний голос, що промовив із храму до семи Ангелів: «Підіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву».
2І пішов перший Ангел і вилив свою чашу на землю, й страшні болючі хвороби обкидали тих людей, які позначені були печаткою звіра і вклонялись образу#16:2 образу Або «боввану» чи «ідолу». його.
3Потім другий Ангел вилив чашу свою в море. І перетворилося воно на кров, як у мерця, й тоді все, що живе було в морі, загинуло.
4Тоді третій Ангел вилив чашу свою в річки й водні джерела, й перетворилися вони на кров. 5І почув я голос Ангела води, звернений до Бога:
«Ти справедливий у вироках Своїх.
Ти Той, Хто є і завжди був, — єдиний святий.
6Бо пролили люди кров святих і пророків,
отож дав Ти і їм крові напитися.
Саме на це вони й заслуговують».
7І почув я, як вівтар промовив:
«Так, Господи Боже Всемогутній,
Твій суд — праведний і справедливий».
8Тоді четвертий Ангел вилив чашу свою на сонце, й дано йому було спалювати людей у вогні. 9І спека страшенна палила людей. Вони паплюжили ім’я Боже, у владі Якого були всі ті кари, але не покаялися й не прославили Його.
10Коли п’ятий Ангел вилив чашу свою на престол звіра, то затьмарилося царство його. Люди від болю кусали собі язики. 11Вони проклинали Бога Небесного за біль й хвороби, але не покаялися у вчинках своїх.
12Тоді шостий Ангел вилив чашу свою у велику річку Євфрат, і вода в ній висохла. Тож відкрилася дорога царям зі сходу. 13І побачив я, як вийшли із уст змія, звіра і лжепророка три нечисті духи, немов жаби. 14Ці духи були демонами і вміли чинити дива. Вони пішли до царів усього світу, щоб зібрати їх разом на битву у Великий День Всемогутнього Бога.
15«Стережіться! Я з’явлюся несподівано, немов злодій. Щасливий той, хто в цей час не спить і має поруч одяг, щоб не голим вийти і щоб люди не бачили сорому його!»
16Отож зібрали нечисті духи царів у місці, яке гебрейською мовою називається Армаґеддон.
17Коли сьомий Ангел вилив чашу свою у повітря, то гучний голос долинув з престолу, що у храмі. Він сказав: «Збулося!» 18І засвітилися блискавки, почувся гуркіт, розлігся грім, і стався великий землетрус. Це був найстрашніший землетрус за всі часи, відколи людина з’явилася на землі. 19Велике місто розкололося на три частини, і впали міста поганські. Бог не забув і про великий Вавилон, й дав йому випити чашу вина Свого страшного гніву. 20Зникли всі острови й гори. 21І величезний град, мов каменюки вагою приблизно в тридцять кілограмів#16:21 тридцять кілограмів Або «вагою в талант»., падав на людей з неба, і вони проклинали Бога за цю кару, бо лихо то було страшне.
Поточний вибір:
Одкровення Апостола Іоана 16: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International
Одкровення Апостола Іоана 16
16
Сім чаш гніву Божого
1Тоді почув я гучний голос, що промовив із храму до семи Ангелів: «Підіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву».
2І пішов перший Ангел і вилив свою чашу на землю, й страшні болючі хвороби обкидали тих людей, які позначені були печаткою звіра і вклонялись образу#16:2 образу Або «боввану» чи «ідолу». його.
3Потім другий Ангел вилив чашу свою в море. І перетворилося воно на кров, як у мерця, й тоді все, що живе було в морі, загинуло.
4Тоді третій Ангел вилив чашу свою в річки й водні джерела, й перетворилися вони на кров. 5І почув я голос Ангела води, звернений до Бога:
«Ти справедливий у вироках Своїх.
Ти Той, Хто є і завжди був, — єдиний святий.
6Бо пролили люди кров святих і пророків,
отож дав Ти і їм крові напитися.
Саме на це вони й заслуговують».
7І почув я, як вівтар промовив:
«Так, Господи Боже Всемогутній,
Твій суд — праведний і справедливий».
8Тоді четвертий Ангел вилив чашу свою на сонце, й дано йому було спалювати людей у вогні. 9І спека страшенна палила людей. Вони паплюжили ім’я Боже, у владі Якого були всі ті кари, але не покаялися й не прославили Його.
10Коли п’ятий Ангел вилив чашу свою на престол звіра, то затьмарилося царство його. Люди від болю кусали собі язики. 11Вони проклинали Бога Небесного за біль й хвороби, але не покаялися у вчинках своїх.
12Тоді шостий Ангел вилив чашу свою у велику річку Євфрат, і вода в ній висохла. Тож відкрилася дорога царям зі сходу. 13І побачив я, як вийшли із уст змія, звіра і лжепророка три нечисті духи, немов жаби. 14Ці духи були демонами і вміли чинити дива. Вони пішли до царів усього світу, щоб зібрати їх разом на битву у Великий День Всемогутнього Бога.
15«Стережіться! Я з’явлюся несподівано, немов злодій. Щасливий той, хто в цей час не спить і має поруч одяг, щоб не голим вийти і щоб люди не бачили сорому його!»
16Отож зібрали нечисті духи царів у місці, яке гебрейською мовою називається Армаґеддон.
17Коли сьомий Ангел вилив чашу свою у повітря, то гучний голос долинув з престолу, що у храмі. Він сказав: «Збулося!» 18І засвітилися блискавки, почувся гуркіт, розлігся грім, і стався великий землетрус. Це був найстрашніший землетрус за всі часи, відколи людина з’явилася на землі. 19Велике місто розкололося на три частини, і впали міста поганські. Бог не забув і про великий Вавилон, й дав йому випити чашу вина Свого страшного гніву. 20Зникли всі острови й гори. 21І величезний град, мов каменюки вагою приблизно в тридцять кілограмів#16:21 тридцять кілограмів Або «вагою в талант»., падав на людей з неба, і вони проклинали Бога за цю кару, бо лихо то було страшне.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International