1 Петра 2
2
1Тому, відкинувши всю злобу, весь обман, лицемірство, заздрощі і всі обмови,
2як новонароджені немовлята, прагніть чистого словесного молока, щоб від нього вам вирости,
3якщо тільки ви скуштували, що Господь добрий.
4Приходячи до Нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, коштовного,
5і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, священство святе, щоб приносити духовні жертви, приємні Богу через Ісуса Христа.
6Тому й міститься в Писанні: Ось Я кладу на Сіоні наріжний камінь, вибраний, коштовний,
7Тож для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує, — «камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»,
8і «камінь спотикання, і скеля спокуси»; вони спотикаються, не вірячи слову, на що вони й призначені.
9Ви ж — вибраний рід, царствене священство, народ святий, народ, взятий у власність, щоб звіщати чесноти Того, Хто покликав вас із темряви у Своє дивне світло.
10Колись не народ, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер помилувані.
11Улюблені, благаю вас, як приходьків і мандрівників, утримуватися від плотських похотей, які воюють проти душі,
12і проводити добре життя серед язичників, щоб вони за те, за що обмовляють вас, як злочинців, побачивши ваші добрі діла, прославили Бога в день відвідання.
13Тож коріться всякій людській владі ради Господа: чи то цареві, як верховному володарю,
14чи правителям, як від нього посланим для покарання злочинців і похвали доброчинців.
15Бо така воля Божа, щоб ви, роблячи добро, змушували мовчати невігластво нерозумних людей,
16як вільні, але не як ті, що використовують свободу для прикриття зла, а як раби Божі.
17Всіх шануйте, братство любіть, Бога бійтесь, царя шануйте.
18Слуги, коріться своїм господарям з усім страхом, не тільки добрим і лагідним, а й суворим.
19Бо це угодно Богу, якщо хтось через усвідомлення Бога переносить смуток, страждаючи несправедливо.
20Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за проступки? Але якщо терпите, коли страждаєте за добрі діла, то це угодно Богу.
21Бо до цього ви й покликані; тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ви йшли по Його слідах.
22Він не вчинив гріха, і не було обману в Його вустах.
23Коли Його лихословили, Він не лихословив у відповідь, коли страждав, не погрожував, а передавав це Тому, Хто праведно судить.
24Він Сам возніс наші гріхи Своїм тілом на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви були зцілені.
25Бо ви були як заблукалі вівці, а тепер повернулися до Пастиря й Наглядача ваших душ.
Поточний вибір:
1 Петра 2: НУП
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко