Дії Апостолів 15
15
1Деякі, прийшовши з Іудеї, стали навчати братів: Якщо не обріжетесь за Мойсеєвим звичаєм, то не можете спастися.
2Коли ж у Павла й Варнави виникла немала незгода й суперечка з ними, то вирішили, щоб Павло, Варнава і деякі інші з них пішли в Єрусалим до апостолів і пресвітерів стосовно цієї суперечки.
3Тож вони, виряджені церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення язичників, і приносили велику радість усім братам.
4Прибувши в Єрусалим, вони були прийняті церквою і апостолами та пресвітерами і розповіли про все, що Бог зробив з ними.
5Тоді встали деякі з секти фарисеїв, що увірували, і сказали: Треба обрізувати їх і наказувати їм дотримуватися Закону Мойсея.
6Тож апостоли й пресвітери зібралися, щоб розглянути цю справу.
7Коли ж виникла велика суперечка, Петро встав і сказав їм: Мужі-браття, ви знаєте, що Бог з давнього часу вибрав серед нас мене, щоб із моїх уст язичники почули слово Євангелія і увірували.
8І серцезнавець Бог дав їм свідчення, дарувавши їм Святого Духа, як і нам;
9і не зробив ніякої різниці між нами й ними, вірою очистивши їхні серця.
10Так чому ж ви тепер спокушаєте Бога, бажаючи надіти на шию учнів ярмо, яке не могли понести ні наші отці, ні ми?
11Та ми віримо, що благодаттю Господа Ісуса Христа ми спаслися, так само як і вони.
12Тоді все зібрання замовкло і всі слухали Варнаву й Павла, що розповідали про всі знамення й чудеса, які Бог вчинив через них серед язичників.
13Після того, як вони замовкли, заговорив Яків: Мужі-браття, послухайте мене!
14Симеон розповів про те, як Бог уперше відвідав язичників, щоб узяти з них народ для Свого імені.
15І з цим узгоджуються слова пророків, як написано:
16Після цього Я повернуся й відбудую впалу скинію Давида, і відбудую її руїни, і відновлю її,
17щоб знайшли Господа інші люди і всі язичники, які називаються Моїм іменем, — каже Господь, Який робить усе це.
18Знані Богу відвіку всі Його діла.
19Тому я вважаю, що не треба турбувати тих, які навертаються до Бога з язичників,
20а написати їм, щоб вони утримувалися від оскверненого ідолами, блуду, задушенини й крові.
21Бо Мойсей з давніх поколінь має по всіх містах тих, хто проповідує його, і читається в синагогах кожної суботи.
22Тоді апостоли й пресвітери з усією церквою вирішили послати в Антіохію вибраних з-поміж себе мужів разом з Павлом і Варнавою: Іуду, що зветься Варсавою, і Силу, провідних мужів серед братів,
23написавши через них таке: Апостоли, пресвітери й брати — братам із язичників в Антіохії, Сирії й Кілікії: вітаємо!
24Оскільки ми почули, що деякі, вийшовши від нас, стривожили вас своїми словами й захитали ваші душі, кажучи, що треба обрізуватись і дотримуватись Закону, чого ми їм не наказували,
25то ми, зібравшись, однодушно вирішили послати до вас вибраних мужів разом з улюбленими нашими Варнавою і Павлом,
26людьми, які віддали свої душі за ім’я нашого Господа Ісуса Христа.
27Тож ми послали Іуду й Силу, які розкажуть те ж саме словами.
28Бо вирішили Святий Дух і ми не накладати на вас ніякого більшого тягаря, крім цих необхідних речей:
29утримуватися від ідоложертовного, крові, задушенини і блуду. Якщо берегтимете себе від цього, то вам буде добре. Бувайте здорові!
30Тож вони, будучи відпущені, прийшли в Антіохію і, зібравши зібрання, вручили лист.
31Ті ж, прочитавши його, зраділи від цієї утіхи.
32А Іуда й Сила, і самі будучи пророками, багатьма словами підбадьорили й утвердили братів.
33Провівши там деякий час, вони були з миром відпущені братами до апостолів.
34Та Сила вирішив залишитись там.
35Павло ж і Варнава знаходилися в Антіохії, навчаючи й благовістячи разом з багатьма іншими слово Господнє.
36Через декілька днів Павло сказав Варнаві: Вернімось-но і відвідаймо наших братів по всіх містах, у яких ми звіщали слово Господнє, і подивімося, як вони поживають.
37Варнава ж вирішив узяти з собою Іоана, званого Марком,
38та Павло вважав за краще не брати того, хто залишив їх у Памфілії і не пішов з ними на діло.
39Виникла така гостра суперечка, що вони розлучились один з одним, і Варнава, узявши Марка, відплив на Кіпр,
40а Павло, вибравши Силу, пішов, будучи доручений братами благодаті Божій.
41І проходив через Сирію і Кілікію, утверджуючи церкви.
Поточний вибір:
Дії Апостолів 15: НУП
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко
Дії Апостолів 15
15
1Деякі, прийшовши з Іудеї, стали навчати братів: Якщо не обріжетесь за Мойсеєвим звичаєм, то не можете спастися.
2Коли ж у Павла й Варнави виникла немала незгода й суперечка з ними, то вирішили, щоб Павло, Варнава і деякі інші з них пішли в Єрусалим до апостолів і пресвітерів стосовно цієї суперечки.
3Тож вони, виряджені церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення язичників, і приносили велику радість усім братам.
4Прибувши в Єрусалим, вони були прийняті церквою і апостолами та пресвітерами і розповіли про все, що Бог зробив з ними.
5Тоді встали деякі з секти фарисеїв, що увірували, і сказали: Треба обрізувати їх і наказувати їм дотримуватися Закону Мойсея.
6Тож апостоли й пресвітери зібралися, щоб розглянути цю справу.
7Коли ж виникла велика суперечка, Петро встав і сказав їм: Мужі-браття, ви знаєте, що Бог з давнього часу вибрав серед нас мене, щоб із моїх уст язичники почули слово Євангелія і увірували.
8І серцезнавець Бог дав їм свідчення, дарувавши їм Святого Духа, як і нам;
9і не зробив ніякої різниці між нами й ними, вірою очистивши їхні серця.
10Так чому ж ви тепер спокушаєте Бога, бажаючи надіти на шию учнів ярмо, яке не могли понести ні наші отці, ні ми?
11Та ми віримо, що благодаттю Господа Ісуса Христа ми спаслися, так само як і вони.
12Тоді все зібрання замовкло і всі слухали Варнаву й Павла, що розповідали про всі знамення й чудеса, які Бог вчинив через них серед язичників.
13Після того, як вони замовкли, заговорив Яків: Мужі-браття, послухайте мене!
14Симеон розповів про те, як Бог уперше відвідав язичників, щоб узяти з них народ для Свого імені.
15І з цим узгоджуються слова пророків, як написано:
16Після цього Я повернуся й відбудую впалу скинію Давида, і відбудую її руїни, і відновлю її,
17щоб знайшли Господа інші люди і всі язичники, які називаються Моїм іменем, — каже Господь, Який робить усе це.
18Знані Богу відвіку всі Його діла.
19Тому я вважаю, що не треба турбувати тих, які навертаються до Бога з язичників,
20а написати їм, щоб вони утримувалися від оскверненого ідолами, блуду, задушенини й крові.
21Бо Мойсей з давніх поколінь має по всіх містах тих, хто проповідує його, і читається в синагогах кожної суботи.
22Тоді апостоли й пресвітери з усією церквою вирішили послати в Антіохію вибраних з-поміж себе мужів разом з Павлом і Варнавою: Іуду, що зветься Варсавою, і Силу, провідних мужів серед братів,
23написавши через них таке: Апостоли, пресвітери й брати — братам із язичників в Антіохії, Сирії й Кілікії: вітаємо!
24Оскільки ми почули, що деякі, вийшовши від нас, стривожили вас своїми словами й захитали ваші душі, кажучи, що треба обрізуватись і дотримуватись Закону, чого ми їм не наказували,
25то ми, зібравшись, однодушно вирішили послати до вас вибраних мужів разом з улюбленими нашими Варнавою і Павлом,
26людьми, які віддали свої душі за ім’я нашого Господа Ісуса Христа.
27Тож ми послали Іуду й Силу, які розкажуть те ж саме словами.
28Бо вирішили Святий Дух і ми не накладати на вас ніякого більшого тягаря, крім цих необхідних речей:
29утримуватися від ідоложертовного, крові, задушенини і блуду. Якщо берегтимете себе від цього, то вам буде добре. Бувайте здорові!
30Тож вони, будучи відпущені, прийшли в Антіохію і, зібравши зібрання, вручили лист.
31Ті ж, прочитавши його, зраділи від цієї утіхи.
32А Іуда й Сила, і самі будучи пророками, багатьма словами підбадьорили й утвердили братів.
33Провівши там деякий час, вони були з миром відпущені братами до апостолів.
34Та Сила вирішив залишитись там.
35Павло ж і Варнава знаходилися в Антіохії, навчаючи й благовістячи разом з багатьма іншими слово Господнє.
36Через декілька днів Павло сказав Варнаві: Вернімось-но і відвідаймо наших братів по всіх містах, у яких ми звіщали слово Господнє, і подивімося, як вони поживають.
37Варнава ж вирішив узяти з собою Іоана, званого Марком,
38та Павло вважав за краще не брати того, хто залишив їх у Памфілії і не пішов з ними на діло.
39Виникла така гостра суперечка, що вони розлучились один з одним, і Варнава, узявши Марка, відплив на Кіпр,
40а Павло, вибравши Силу, пішов, будучи доручений братами благодаті Божій.
41І проходив через Сирію і Кілікію, утверджуючи церкви.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко