Дії Апостолів 24

24
1Через п’ять днів прийшов первосвященник Ананія зі старійшинами і якимось оратором Тертуллом, які виклали правителю скаргу на Павла.
2Коли ж його покликали, Тертулл почав обвинувачувати його так: Маючи завдяки тобі великий мир і завдяки твоїй турботі гідні справи, що робляться для цього народу,
3ми завжди і всюди з усією вдячністю визнаємо це, вельмишановний Феліксе.
4Та щоб довго не стомлювати тебе, благаю тебе вислухати нас коротко з властивою тобі поблажливістю.
5Виявивши, що цей чоловік — зараза, призвідник заколоту серед усіх іудеїв по всьому світу і ватажок секти назарян,
6який навіть спробував осквернити Храм, ми схопили його і хотіли судити за нашим Законом.
7Але прийшов тисяцький Лісій і з великою силою забрав його з наших рук,
8наказавши його обвинувачам іти до тебе; від нього ти сам, допитавши, можеш дізнатися про все те, у чому ми обвинувачуємо його.
9І іудеї теж підтвердили, сказавши, що це так.
10Павло ж, коли правитель дав йому знак говорити, відповів: Знаючи, що ти багато років був суддею цього народу, я охочіше буду захищати себе.
11Ти можеш дізнатися, що минуло не більше дванадцяти днів, відколи я прийшов у Єрусалим на поклоніння,
12і що ні в Храмі, ні в синагогах, ні в місті вони не знаходили мене, щоб я з кимось дискутував чи робив скупчення народу,
13і не можуть довести того, у чому тепер обвинувачують мене.
14Але признаюся тобі, що згідно зі Шляхом, який вони називають сектою, я так служу Богу отців, віруючи всьому, написаному в Законі і Пророках,
15маючи надію на Бога, якої вони й самі чекають, що буде воскресіння мертвих — праведних і неправедних.
16Тому й сам я стараюся завжди мати бездоганну совість перед Богом і людьми.
17Через багато років я прийшов, щоб принести милостині моєму народу і приношення.
18При цьому мене знайшли в Храмі очищеним, не з народом і не з заворушенням, якісь іудеї з Асії,
19які мали б стати перед тобою і обвинувачувати мене, якщо мають щось проти мене.
20Або хай оці самі скажуть, чи знайшли в мені якийсь злочин, коли я стояв перед Синедріоном,
21хіба що один той вигук, який я вигукнув, стоячи серед них: За воскресіння мертвих ви судите мене сьогодні!
22Почувши це, Фелікс, докладніше знаючи про Шлях, відклав їхню справу, сказавши: Коли прийде тисяцький Лісій, я розгляну вашу справу.
23І наказав сотнику стерегти Павла, але давати йому певну свободу і не забороняти нікому з його знайомих служити йому чи приходити до нього.
24Через декілька днів Фелікс, прийшовши зі своєю дружиною Друзіллою, яка була іудейкою, послав за Павлом і слухав його про віру в Христа.
25І оскільки він говорив про праведність, стриманість і майбутній суд, то Фелікс злякався і відповів: Зараз іди, а коли я знайду час, то покличу тебе.
26До того ж він сподівався, що Павло дасть йому грошей, щоб звільнив його, тому й частіше посилав за ним і говорив з ним.
27Коли ж минуло два роки, Фелікса змінив Порцій Фест, і Фелікс, бажаючи зробити іудеям ласку, залишив Павла ув’язненим.

Поточний вибір:

Дії Апостолів 24: НУП

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть