Дії Апостолів 28
28
1Врятувавшись, вони тоді дізналися, що той острів називається Меліта.
2Тубільці виявили до нас незвичайну людяність: вони розпалили вогнище і прийняли всіх нас, тому що йшов дощ і було холодно.
3Коли ж Павло назбирав оберемок хмизу і поклав у вогнище, з жару вилізла гадюка і вчепилася йому в руку.
4Коли тубільці побачили, що з його руки звисає змія, то стали казати один одному: Точно цей чоловік — убивця, раз йому, врятованому від моря, Правосуддя не дозволило жити.
5Та він, струснувши змію у вогонь, не зазнав ніякої шкоди.
6Вони чекали, що він ось-ось спухне чи раптом впаде мертвим, але, довго чекаючи й бачачи, що нічого поганого з ним не стається, змінили думку і стали казати, що він бог.
7В околицях того місця були володіння начальника острова на ім’я Публій. Він прийняв нас і три дні дружелюбно виявляв гостинність.
8Батько ж Публія лежав, страждаючи від гарячки й дизентерії. Павло увійшов до нього, помолився і, поклавши на нього руки, зцілив його.
9Після цієї події і інші на острові, у кого були хвороби, стали приходити і зцілятися.
10Вони також вшанували нас великими почестями, а коли ми відпливали, навантажили необхідним.
11Через три місяці ми відпливли на олександрійському кораблі зі знаком Діоскурів, який зимував на острові.
12Припливши в Сіракузи, ми пробули там три дні.
13Звідти, попливши кружним шляхом, ми прибули в Регій, а як через один день подув південний вітер, то на другий день ми припливли в Путеоли.
14Там ми знайшли братів, і вони вблагали нас залишитись у них на сім днів; і так ми пішли в Рим.
15Звідти брати, почувши про нас, вийшли нам назустріч до площі Аппія і Трьох Таверн. Побачивши їх, Павло подякував Богу і підбадьорився.
16Коли ми прийшли в Рим, сотник передав в’язнів воєначальнику, а Павлові було дозволено жити окремо з воїном, який стеріг його.
17Через три дні Павло скликав перших серед іудеїв і, коли вони зійшлися, сказав їм: Мужі-браття, не зробивши нічого проти іудейського народу чи отцівських звичаїв, я ув’язненим переданий з Єрусалима в руки римлян.
18Вони, допитавши мене, хотіли мене звільнити, тому що ніякої причини для смерті в мені не було.
19Та оскільки іудеї заперечували, то я був змушений апелювати до кесаря, але не для того, щоб звинуватити в чомусь свій народ.
20З цієї причини я й покликав вас, щоб побачитись і поговорити з вами, бо за надію Ізраїлю я обв’язаний цим ланцюгом.
21Вони сказали йому: Ми ні листів про тебе не отримували з Іудеї, ні хтось із братів, що приходив, не повідомляв чи не казав про тебе щось погане.
22Але ми бажаємо почути від тебе, що ти думаєш, бо про цю секту нам відомо, що проти неї скрізь говорять.
23Призначивши йому день, вони у великій кількості прийшли до нього в помешкання, і він з ранку до вечора викладав і свідчив їм про Царство Боже, переконуючи їх стосовно Ісуса із Закону Мойсея і Пророків.
24І одні вірили його словам, а інші не вірили.
25Будучи ж незгодними між собою, вони стали розходитися після того, як Павло сказав одне слово: Добре сказав Святий Дух нашим отцям через пророка Ісаю:
26Піди до цього народу і скажи: Будете слухати-слухати — і не зрозумієте, будете дивитись-дивитись — і не побачите.
27Бо загрубіло серце цього народу, і він став ледве чути на вуха і закрив свої очі, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти серцем, і не навернутись і щоб Я не зцілив його.
28Тож хай буде вам відомо, що спасіння Боже послано язичникам, вони й почують.
29Коли він сказав це, іудеї пішли, сильно сперечаючись між собою.
30І жив Павло цілих два роки у своєму найнятому домі і приймав усіх, хто приходив до нього,
31проповідуючи Царство Боже і навчаючи про Господа Ісуса Христа з усією сміливістю і без перешкод.
Поточний вибір:
Дії Апостолів 28: НУП
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко