Він, побачивши Петра й Іоана, що саме входили в Храм, став просити милостиню.
Петро ж, спрямувавши з Іоаном погляд на нього, сказав: Подивися на нас.
Він уважно дивився на них, очікуючи щось отримати від них.
Та Петро сказав: Срібла і золота в мене немає, а що маю, те даю тобі: в ім’я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи.
І, взявши його за праву руку, підвів його. І в нього відразу зміцнилися ступні й щиколотки,
і він, скочивши, устав і почав ходити; і ввійшов з ними в Храм, ходячи, і скачучи́, і хвалячи Бога.
І весь народ бачив, як він ходить і хвалить Бога.
А тим часом впізнавали його, що це той, що сидів ради милостині біля Гарних воріт Храму; і наповнилися жахом і подивом від того, що сталося з ним.
А оскільки зцілений кульгавий тримався Петра й Іоана, то весь народ, вражений, збігся до них у портик, який називається Соломоновим.
Побачивши це, Петро звернувся до народу: Мужі ізраїльські! Що ви дивуєтесь цьому чи що пильно дивитесь на нас, ніби ми своєю силою чи благочестям зробили так, що він ходить?
Бог Авраама, Ісаака і Якова, Бог наших отців, прославив Свого Сина Ісуса, Якого ви видали і Якого відкинули перед Пілатом, коли той вирішив був звільнити Його.
Та ви Святого й Праведного відкинули і попросили дарувати вам вбивцю,
а Начальника життя вбили; Його Бог воскресив із мертвих, свідками чого ми є.
І через віру в Його ім’я, Його ім’я зміцнило того, кого ви бачите й знаєте; і віра від Нього дала йому це повне зцілення перед усіма вами.
Утім, я знаю, брати, що ви, як і ваші начальники, зробили це через невідання.
Та Бог, як передвістив устами всіх Своїх пророків, що Христос має постраждати, так і виконав.
Тож покайтесь і наверніться, щоб були стерті ваші гріхи