Дії Апостолів 4:1-21

Дії Апостолів 4:1-21 НУП

Коли вони говорили до народу, до них підійшли священники, начальник храмової сторожі і садукеї, обурені тим, що вони навчають народ і звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих. І наклали на них руки, і посадили у в’язницю до наступного дня, бо вже був вечір. Багато ж хто з тих, що почули слово, увірували, і число тих людей було близько п’яти тисяч. Наступного дня зібралися в Єрусалимі їхні начальники, старійшини й книжники, і первосвященник Анна, і Каяфа, і Іоан, і Олександр, і всі, що були з первосвященницького роду, і, поставивши їх посередині, запитали: Якою силою чи яким іменем ви це зробили? Тоді Петро, наповнившись Святим Духом, сказав їм: Начальники народу і старійшини Ізраїлю! Якщо сьогодні нас допитують за благодіяння хворому чоловіку, яким чином він був зцілений, то хай буде відомо всім вам і всьому народу ізраїльському, що іменем Ісуса Христа Назаря́нина, Якого ви розіп’яли, Якого Бог воскресив із мертвих, Ним він стоїть перед вами здоровим. Він камінь, зневажений вами, будівничими, який став наріжним. І немає ні в кому іншому спасіння; бо немає іншого імені під небом, даного людям, яким ми маємо спастися. Побачивши сміливість Петра й Іоана і помітивши, що вони люди невчені й прості, вони дивувались, а тим часом впізнавали їх, що вони були з Ісусом. Бачачи ж зціленого чоловіка, що стояв з ними, нічого не могли сказати проти. І, наказавши їм вийти з Синедріону, стали міркувати між собою, кажучи: Що нам робити з цими людьми? Адже всім мешканцям Єрусалима відомо, що ними вчинене явне чудо, і ми не можемо заперечити цього. Та щоб це більше не поширювалось у народі, сильно пригрозімо їм, щоб вони нікому з людей більше не говорили цим іменем. І, покликавши їх, наказали їм взагалі не говорити і не навчати іменем Ісуса. Та Петро й Іоан сказали їм у відповідь: Самі посудіть, чи справедливо перед Богом слухати вас, а не Бога. Бо ми не можемо не говорити про те, що бачили й чули. Вони ж, пригрозивши ще, відпустили їх, нічого не знаходячи, як покарати їх, через народ, тому що всі прославляли Бога за те, що сталося.