А Савл, ще дихаючи погрозами і вбивством на учнів Господніх, прийшов до первосвященника
і випросив у нього листи в Дамаск до синагог, щоб, кого знайде з послідовників Шляху, чи то чоловіків, чи жінок, тих зв’язаними привести в Єрусалим.
Коли ж він ішов, то наблизився до Дамаска; і раптом осяяло його світло з неба.
Він упав на землю і почув голос, що говорив йому: Савле, Савле, що ти гониш Мене?
Він сказав: Хто Ти, Господи? Господь сказав: Я Ісус, Якого ти гониш. Важко тобі йти проти рожна.
Він із тремтінням і жахом сказав: Господи, що Ти хочеш, щоб я зробив? Господь сказав йому: Устань і йди в місто, і тобі буде сказано, що ти маєш робити.
Люди ж, які йшли з ним, стояли онімілі, чуючи голос, та нікого не бачачи.
Савл устав із землі і, хоча його очі були відкриті, він нікого не бачив; і його повели за руку, і привели в Дамаск.
І три дні він був невидющим, і не їв, і не пив.
А в Дамаску був один учень на ім’я Ананія, і Господь сказав йому у видінні: Ананіє! Той сказав: Ось я, Господи!
Господь сказав йому: Устань, і піди на вулицю, яка називається Прямою, і спитай в Іудиному домі тарсянина на ім’я Савл; бо ось він молиться
і побачив у видінні чоловіка на ім’я Ананія, який увійшов і поклав на нього руку, щоб він прозрів.
Ананія відповів: Господи, я чув від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він зробив Твоїм святим у Єрусалимі;
і тут має владу від первосвященників зв’язувати всіх, хто кличе Твоє ім’я.
Та Господь сказав йому: Іди, бо він Моя вибрана посудина, щоб понести Моє ім’я перед язичниками, царями і синами Ізраїля.
Біблія
Біблія для діточок
