Галатів 2

2
1Потім, через чотирнадцять років, я знову пішов у Єрусалим з Варнавою, узявши з собою і Тита.
2Пішов же за одкровенням, і виклав їм Євангеліє, яке я проповідую серед язичників, а наодинці — видатним, щоб не вийшло, що я даремно біжу чи біг.
3Але й Тита, який був зі мною, хоча й елліна, не примусили обрізатися.
4А через лжебратів, що вкралися, які крадькома прийшли підгледіти нашу свободу, яку ми маємо у Христі Ісусі, щоб поневолити нас,
5їм ми ні на мить не піддалися в покорі, щоб істина Євангелія залишилась у вас.
6А від видатних чимось (якими б вони не були, для мене немає ніякої різниці: Бог не дивиться на особу людини), то видатні нічого не додали до мене.
7А навпаки, побачивши, що мені довірено проповідувати Євангеліє необрізаним, як Петру обрізаним
8(бо Той, що сприяв Петру в апостольстві до обрізаних, сприяв і мені до язичників),
9і дізнавшись про дану мені благодать, Яків, Кіфа та Іоан, які вважаються стовпами, подали мені й Варнаві праві руки спільності, щоб ми йшли до язичників, а вони — до обрізаних.
10Тільки щоб ми пам’ятали про бідних, що саме я і старався робити.
11Коли ж Петро прийшов в Антіохію, я протистав йому лицем у лице, бо він підлягав осуду.
12Бо до приходу деяких від Якова він їв з язичниками, а коли ті прийшли, став сторонитись і відмежовуватись, боячись обрізаних.
13З ним лицемірили й інші іудеї, так що навіть Варнава був зведений їхнім лицемірством.
14Та коли я побачив, що вони не прямо йдуть за істиною Євангелія, то сказав Петру перед усіма: Якщо ти, будучи іудеєм, живеш по-язичницьки, а не по-іудейськи, то чому язичників примушуєш жити по-іудейськи?
15Ми за природою іудеї, а не грішники з язичників;
16проте дізнавшись, що людина виправдовується не ділами Закону, а тільки вірою в Ісуса Христа, і ми увірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону; тому що ділами Закону не виправдається жодна плоть.
17Якщо ж, бажаючи виправдатись у Христі, ми й самі виявилися грішниками, то чи не є Христос служителем гріха? Зовсім ні!
18Бо якщо я знову будую те, що зруйнував, то сам себе роблю злочинцем.
19Бо Законом я помер для Закону, щоб жити для Бога.
20Я розп’ятий з Христом, і вже не я живу, а живе в мені Христос; а що зараз живу в плоті, то живу вірою в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене.
21Я не відкидаю благодаті Божої; бо якщо праведність набувається Законом, то, значить, Христос помер даремно.

Поточний вибір:

Галатів 2: НУП

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть