Брати, кажу за людським міркуванням: навіть людиною затвердженого заповіту ніхто не скасовує і не доповнює.
Аврааму ж і його нащадку були дані обітниці. Не сказано: І твоїм нащадкам, — як про багатьох, а як про одного: І твоєму нащадку, — яким є Христос.
Я ось що кажу: Завіту, затвердженого Богом раніше щодо Христа, Закон, який з’явився через чотириста тридцять років, не скасовує, щоб зробити обітницю недійсною.
Бо якщо спадщина за Законом, то вже не за обітницею, а Аврааму Бог дарував її за обітницею.
Навіщо тоді Закон? Він був доданий ради переступів, доки не прийде нащадок, якому була дана обітниця, і був установлений ангелами через посередника.
Посередника ж при одному не буває, а Бог один.
Тоді що, Закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Адже якби був даний Закон, який міг давати життя, то праведність дійсно була б від Закону.
Та Писання замкнуло все під гріхом, щоб обітниця була дана віруючим по вірі в Ісуса Христа.
А до приходу віри ми охоронялися під Законом, замкнені до майбутнього відкриття віри.
Тому Закон був нашим дітоводителем до Христа, щоб нам виправдатися вірою.
Коли ж прийшла віра, ми вже не під владою дітоводителя.
Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса.
Бо всі ви, що у Христа охрестилися, у Христа одяглися.
Немає тепер ні іудея, ні елліна; немає ні раба, ні вільного; немає ні чоловіка, ні жінки, бо всі ви одне у Христі Ісусі.
Якщо ж ви Христові, то, значить, нащадки Авраама і за обітницею спадкоємці.
Біблія
Біблія для діточок
