Віра ж є впевненістю у сподіваному, переконаністю в небаченому.
Бо за неї отримали добре свідчення предки.
Вірою ми розуміємо, що світ був утворений словом Божим, так що з невидимого виникло видиме.
Вірою Авель приніс Богу кращу жертву, ніж Каїн; нею він отримав свідчення, що він праведний, як Бог засвідчив про його дари, і нею, померши, він все ще говорить.
Вірою Енох був перенесений, так що не побачив смерті, і не стало його, тому що Бог переніс його; бо до свого перенесення він отримав свідчення, що догодив Богу.
А без віри догодити Богу неможливо, бо треба, щоб той, хто приходить до Бога, повірив, що Він є і що тих, хто шукає Його, Він нагороджує.
Вірою Ной, отримавши застереження від Бога про ще небачене, з благоговінням збудував ковчег для спасіння свого дому; нею він засудив світ і став спадкоємцем праведності по вірі.
Вірою Авраам, коли був покликаний, послухався піти в місце, яке мав отримати в спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде.
Вірою він поселився в обітованій землі, як у чужій, живучи в наметах з Ісааком і Яковом, співспадкоємцями цієї ж обітниці;
бо він чекав міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог.
Вірою й сама Сарра отримала силу для зачаття і після часу дітородного віку народила, оскільки вважала вірним Того, Хто обіцяв.
Тому й від одного, і притому омертвілого, народилося так багато, як багато зірок на небі і як незліченний пісок на березі моря.
Усі ці померли у вірі, не отримавши обітниць; вони тільки здаля побачили їх, і повірили в них, і привітали їх, і визнали, що вони чужинці й приходьки на землі.
Бо ті, що так кажуть, показують, що шукають батьківщину.
І якби вони мали на увазі ту, з якої вийшли, то мали б час повернутись.
Та вони прагнули кращої, тобто небесної, тому Бог не соромиться їх, щоб називатись їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.
Вірою Авраам, коли був випробовуваний, приніс у жертву Ісаака, і той, що отримав обітниці, хотів принести єдинородного
(про якого було сказано: По Ісааку будуть названі тобі нащадки),
вважаючи, що Бог і з мертвих може воскрешати; тому й отримав його в прообразі.
Вірою Ісаак благословив Якова й Ісава на майбутнє.
Вірою Яків, помираючи, благословив кожного сина Йосипа і поклонився, спираючись на кінець своєї палиці.
Вірою Йосип, помираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і заповів про свої кістки.
Вірою Мойсей після народження переховувався своїми батьками три місяці, бо вони бачили, що дитя гарне, і не побоялись царського указу.
Вірою Мойсей, ставши дорослим, відмовився називатися сином дочки фараона
і вибрав краще страждати з народом Божим, ніж мати тимчасову насолоду гріхом,
визнавши ганьбу Христову більшим багатством, ніж скарби в Єгипті, бо він дивився на нагороду.
Вірою він залишив Єгипет, не побоявшись люті царя, бо він, ніби бачачи Невидимого, виявив твердість.
Вірою він здійснив Пасху і кроплення кров’ю, щоб губитель первістків не торкнувся їх.
Вірою вони перейшли Червоне море, як по суші, що спробувавши зробити, єгиптяни потонули.
Вірою впали стіни Єрихона після семиденного обходу.
Вірою блудниця Раав не загинула з тими, що не повірили, прийнявши розвідників з миром.
І що мені ще сказати? Не вистачить мені часу розповідати про Гедеона, Варака і Самсона та Єффая, Давида і Самуїла та пророків,
які вірою перемагали царства, чинили праведність, отримували обітниці, закривали пащі левам,
гасили силу вогню, уникали вістря меча, зміцнялись від немочі, ставали сильними в бою, змушували тікати війська чужинців;
жінки отримували своїх померлих воскреслими; а інші були замучувані, не приймаючи визволення, щоб отримати краще воскресіння;
а ще інші зазнавали насмішок і бичувань, та ще кайданів і ув’язнення,
були побивані камінням, перепилювані, спокушувані, помирали від меча, тинялись в овечих і козячих шкурах, нужденні, стражденні, скривджені
(ті, кого світ був не гідний), блукаючи по пустелях, горах, печерах і ущелинах землі.
І всі ці, отримавши добре свідчення за віру, не отримали обітниці,
оскільки Бог передбачив для нас щось краще, щоб вони не без нас стали досконалими.
Біблія
Біблія для діточок
