Яків, РАБ Бога і Господа Ісуса Христа, — дванадцятьом племенам у розсіянні: вітаю!
Великою радістю вважайте, брати мої, коли зазнаєте різних спокус,
знаючи, що випробування вашої віри виробляє терпіння;
а терпіння хай має досконалу дію, щоб ви були досконалі й довершені і вам нічого не бракувало.
Якщо ж комусь із вас бракує мудрості, то хай просить у Бога, Який дає всім щедро і без докорів, і вона буде дана йому.
Але хай просить із вірою, нітрохи не сумніваючись, бо хто сумнівається, той подібний до морської хвилі, яку піднімає й жене вітер.
Хай не думає така людина, що отримає щось від Господа.
Роздвоєна людина непостійна в усіх своїх шляхах.
Нехай брат низького стану хвалиться своїм високим положенням,
а багатий — своїм низьким положенням, бо він мине, як цвіт на траві.
Бо сходить сонце зі спекою і висушує траву — і її цвіт опадає, і краса її вигляду зникає; отак і багатий засохне у своїх шляхах.
Блаженна людина, яка переносить спокусу, тому що, бувши випробуваною, вона отримає вінець життя, який обіцяв Господь тим, хто любить Його.
У спокусі ніхто хай не каже: Бог мене спокушає, — бо Бог не спокушається злом і Сам нікого не спокушає.
А кожен спокушається, знаджуючись і зваблюючись власною похіттю.
Тоді похіть, зачавши, народжує гріх, а вчинений гріх народжує смерть.
Не обманюйтесь, брати мої улюблені!
Усякий добрий дар і всякий досконалий дар сходить згори, від Отця світил, у Якого немає зміни чи тіні переміни.
Захотівши, Він народив нас словом істини, щоб нам бути якимось первоплодом Його створінь.
Біблія
Біблія для діточок
