Іоана 20
20
1А в перший день тижня Марія Магдалина приходить до гробниці рано, коли ще було темно, і бачить, що камінь забраний від гробниці.
2Тоді вона біжить і прибігає до Симона Петра і до іншого учня, якого любив Ісус, і каже їм: Забрали Господа з гробниці, і не знаємо, де поклали Його.
3Тоді Петро і той інший учень вибігли й побігли до гробниці.
4Вони обидва бігли разом, та інший учень побіг уперед швидше за Петра, і прибіг до гробниці першим,
5і, заглянувши, побачив пелени, що лежали; проте не ввійшов у гробницю.
6Слідом за ним прибігає Симон Петро, увійшов у гробницю і побачив пелени, що лежали,
7і хустку, яка була на Його голові, що лежала не з пеленами, а була окремо згорнена в одному місці.
8Тоді увійшов і інший учень, який прибіг до гробниці першим, і побачив, і повірив.
9Бо вони ще не знали з Писання, що Він мав воскреснути з мертвих.
10Тоді учні пішли назад до себе.
11А Марія стояла біля гробниці і плакала. І коли плакала, заглянула в гробницю
12і побачила двох ангелів у білому одязі, що сиділи: один у головах, а інший у ногах, де лежало тіло Ісуса.
13Вони кажуть їй: Жінко, чому ти плачеш? Вона каже їм: Бо забрали мого Господа, і не знаю, де поклали Його.
14Сказавши це, вона обернулась назад і побачила Ісуса, що стояв, та не знала, що це Ісус.
15Ісус каже їй: Жінко, чому ти плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: Пане, якщо ти виніс Його, то скажи мені, де ти поклав Його, і я заберу Його.
16Ісус каже їй: Маріє! Вона, обернувшись, каже Йому: Раввуні! (що означає «учителю»).
17Ісус каже їй: Не доторкайся до Мене, бо Я ще не сходив до Свого Отця, а йди до Моїх братів і скажи їм: Я сходжу до Отця Свого і Отця вашого і до Бога Свого і Бога вашого.
18Марія Магдалина йде і сповіщає учнів, що вона бачила Господа і що Він сказав їй це.
19Увечері того ж дня, тобто першого дня тижня, коли двері дому, де зібрались учні, були замкнені через страх перед іудеями, прийшов Ісус, став посередині і каже їм: Мир вам!
20Сказавши це, Він показав їм Свої руки і бік. Учні зраділи, побачивши Господа.
21Ісус знову сказав їм: Мир вам! Як Отець послав Мене, так і Я посилаю вас.
22Сказавши це, Він дунув на них і каже їм: Прийміть Святого Духа.
23Кому простите гріхи, тим будуть прощені, а кому залишите, тим будуть залишені.
24Хоми ж, одного з Дванадцятьох, званого Дідімом, не було з ними, коли приходив Ісус.
25Інші учні сказали йому: Ми бачили Господа. Та він сказав їм: Якщо не побачу на Його руках слідів від цвяхів, і не вкладу свого пальця в сліди від цвяхів, і не вкладу своєї руки в Його бік, не повірю.
26Через вісім днів Його учні знову були в домі, і з ними був Хома. Приходить Ісус, коли двері були замкнені, став посередині й сказав: Мир вам!
27Потім каже Хомі: Дай сюди свій палець і подивися на Мої руки, і дай свою руку і вклади в Мій бік, і не будь невіруючим, а віруючим.
28Хома сказав Йому у відповідь: Господь мій і Бог мій!
29Ісус каже йому: Ти повірив, Хомо, бо побачив Мене. Блаженні ті, що не бачили й увірували.
30Багато й інших чудес вчинив Ісус перед Своїми учнями, про які не написано в цій книзі.
31Це ж написано для того, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, мали життя в Його ім’я.
Поточний вибір:
Іоана 20: НУП
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко
Іоана 20
20
1А в перший день тижня Марія Магдалина приходить до гробниці рано, коли ще було темно, і бачить, що камінь забраний від гробниці.
2Тоді вона біжить і прибігає до Симона Петра і до іншого учня, якого любив Ісус, і каже їм: Забрали Господа з гробниці, і не знаємо, де поклали Його.
3Тоді Петро і той інший учень вибігли й побігли до гробниці.
4Вони обидва бігли разом, та інший учень побіг уперед швидше за Петра, і прибіг до гробниці першим,
5і, заглянувши, побачив пелени, що лежали; проте не ввійшов у гробницю.
6Слідом за ним прибігає Симон Петро, увійшов у гробницю і побачив пелени, що лежали,
7і хустку, яка була на Його голові, що лежала не з пеленами, а була окремо згорнена в одному місці.
8Тоді увійшов і інший учень, який прибіг до гробниці першим, і побачив, і повірив.
9Бо вони ще не знали з Писання, що Він мав воскреснути з мертвих.
10Тоді учні пішли назад до себе.
11А Марія стояла біля гробниці і плакала. І коли плакала, заглянула в гробницю
12і побачила двох ангелів у білому одязі, що сиділи: один у головах, а інший у ногах, де лежало тіло Ісуса.
13Вони кажуть їй: Жінко, чому ти плачеш? Вона каже їм: Бо забрали мого Господа, і не знаю, де поклали Його.
14Сказавши це, вона обернулась назад і побачила Ісуса, що стояв, та не знала, що це Ісус.
15Ісус каже їй: Жінко, чому ти плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: Пане, якщо ти виніс Його, то скажи мені, де ти поклав Його, і я заберу Його.
16Ісус каже їй: Маріє! Вона, обернувшись, каже Йому: Раввуні! (що означає «учителю»).
17Ісус каже їй: Не доторкайся до Мене, бо Я ще не сходив до Свого Отця, а йди до Моїх братів і скажи їм: Я сходжу до Отця Свого і Отця вашого і до Бога Свого і Бога вашого.
18Марія Магдалина йде і сповіщає учнів, що вона бачила Господа і що Він сказав їй це.
19Увечері того ж дня, тобто першого дня тижня, коли двері дому, де зібрались учні, були замкнені через страх перед іудеями, прийшов Ісус, став посередині і каже їм: Мир вам!
20Сказавши це, Він показав їм Свої руки і бік. Учні зраділи, побачивши Господа.
21Ісус знову сказав їм: Мир вам! Як Отець послав Мене, так і Я посилаю вас.
22Сказавши це, Він дунув на них і каже їм: Прийміть Святого Духа.
23Кому простите гріхи, тим будуть прощені, а кому залишите, тим будуть залишені.
24Хоми ж, одного з Дванадцятьох, званого Дідімом, не було з ними, коли приходив Ісус.
25Інші учні сказали йому: Ми бачили Господа. Та він сказав їм: Якщо не побачу на Його руках слідів від цвяхів, і не вкладу свого пальця в сліди від цвяхів, і не вкладу своєї руки в Його бік, не повірю.
26Через вісім днів Його учні знову були в домі, і з ними був Хома. Приходить Ісус, коли двері були замкнені, став посередині й сказав: Мир вам!
27Потім каже Хомі: Дай сюди свій палець і подивися на Мої руки, і дай свою руку і вклади в Мій бік, і не будь невіруючим, а віруючим.
28Хома сказав Йому у відповідь: Господь мій і Бог мій!
29Ісус каже йому: Ти повірив, Хомо, бо побачив Мене. Блаженні ті, що не бачили й увірували.
30Багато й інших чудес вчинив Ісус перед Своїми учнями, про які не написано в цій книзі.
31Це ж написано для того, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, мали життя в Його ім’я.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко